Кращі, ніж тепер: якими були кав'ярні в Івано-Франківську більше ста років тому

7. March 2020 Zoriana Muhailyk

Хоча зимова пора уже позаду, більшість людей все одно люблять проводити свій час з комфортом: накритися теплим пледом, почитати книжку і насолоджуватись гарячою чашкою кави. Тим більше, цьому сприяє теперішня весняна погода, яка поки що не радує нас теплом. А можливо, ви з тих франківчан, які просто звикли кожен активний ранок починати з чашечки запашної кави? Насправді, в Івано-Франківську таких людей багато. Але цікаво, чи тільки тепер можна так часто бачити в центрі нашого міста людей з кружкою кави у руках? Коротко кажучи, ні.

Цікаво, що жителі старого Івано-Франківська (тоді Станіславова) любили проводити свій час у кав’ярнях, які навіть в тоді були популярними закладами міста, як повідомляє Репортер. Тільки уявіть, як гарна панянка, сидячи за вишуканим столиком у кав’ярні, насолоджується кавою і мріє… Сама атмосфера тодішніх кав’ярень сприяла такому чудовому настрою. І справді, тут є про що розповідати, як пише ifrankivchanyn.com

Головне місце зустрічі

Сто років тому в Станіславові було достатньо вишуканих кав’ярень, де міщани та вся інтелігенція могли проводити свої товариські зустрічі. Кав’ярні були місцем відпочинку для жителів старого Станіславова. Вони могли довго проводити там свій час за читанням книг, розмовами та дискусіями, які були тісно пов’язані з останніми новинами. А хтось не просто відпочивав, а творив – писав вірші, твори та знаходив там своїх поціновувачів.

Перша кав’ярня та інші найпопулярніші місця для відпочинку

Сказати точно, яка кав’ярня у Станіславові була першою, не можливо. Але більшість знавців говорять, що це була особлива та вишукана (своїм інтер’єром) кав’ярня «Уніон». Її заснували ще у 1886-му році. Засновником «Уніон» був Герман Басс, відомий ресторатор того часу. Елітний заклад знаходився на теперішній вулиці Січових Стрільців, 18. Але не минуло багато часу, як кав’ярня поміняла місце свого перебування. Сталося це в 1897-му році. З того часу заклад знаходився там, де зараз вулиця Незалежності, 19. Кав’ярня «Уніон» була відома своїм вишуканим інтер’єром, який приваблював багатьох заможних міщан.

Окрім кав’ярні «Уніон», у місті Станіславові були й інші популярні та престижні кав’ярні. Серед них: «Пасаж», «Haubenstock» «Едісон» та «Варшава». Станіславські кав’ярні мали свої особливості. Так наприклад, постійні відвідувачі закладів намагались приходити туди тільки в один і той самий час. А це створювало полегшення для деяких міщан: не потрібно було довго мучитися чи шукати, щоб зустріти того, хто вам найбільше потрібен. Звичайно, зараз все набагато простіше: подзвонив чи написав людині для того, щоб зустрітися з нею, або просто вирішив потрібне питання на відстані. Але на той час такий спосіб зв’язку, як зустрічі у кав'ярнях,був дуже потрібним.

Тогочасні Станіславські кав’ярні дуже допомагали сільській інтелігенції. Ті, хто туди приходив, одразу набиралися хороших манер і не хотіли покидати кав’ярні. Після цього, представники сільської інтелігенції вибирали свій час для того, щоб постійно відвідувати ці заклади.

Кава – незмінний атрибут для галичан

Після того, як у Станіславові почали часто відкривати нові кав’ярні, більшість галичан не уявляли свій день без кави. Напій вийшов за межі кав’ярень і оселився чи не в кожному домі. Спочатку кава була святковим почастунком, а потім стала повсякденною їжею. Жителі Станіславова подавали каву на сніданок та обід. А коли приходили гості, кава з молоком завжди була в арсеналі господарів, як важливий почастунок.

Особливо в інтелігентних родинах Станіславова, каву смакували кожного ранку та після обіду. А потім у звичку заможних родин увійшла після вечірня відправа: усі члени сім’ї збиралися за столом, щоб посмакувати запашну каву і обговорити останні новини дня. Ну і звичайно, каву часто споживали разом з іншими смаколиками: смачними медівниками, горіховими пляцками, вишуканими тортами та десертами.

До нашого часу зберігся один популярний рецепт десерту, який подавали до кави ще сто років тому. Там йшлося про те, щоб зварити пшоняну кашу на молоці і додати до неї цукор разом зі збитими яйцями. Потім цю суміш потрібно запекти на пательні (в духовці) і порізати на шматки. Кажуть, це дуже смакує з кавою.

Кава в місті, в селах – чай

Хоча багато заможних селян мали можливість пробувати каву, цей напій не дуже вкоренився у їхньому середовищі. Тільки деякі люди тримали у своєму домі каву. Справа в тому, що люди, які проживали в селі, вважали, що кава – це ліки, а не напій для настрою чи смаку.

А загалом, у сільських місцевостях великої популярності набув чай. Дехто вважав, що чай – це чудовий замінник алкогольних напоїв. А громадські товариства з цього приводу влаштовували спеціальні «чайні вечори». На ці вечори приходили усі бажаючі. Крім того, такі «чайні вечори» часто пов’язували з благодійністю, де збирали гроші для вдів, людей з інвалідністю, сиріт, на будівництво нових закладів для культурного розвитку чи для навчання дітей.

Після того, як «чайні вечори» ввійшли у звичку багатьох селян, до чаю почали подавати добре відомі нам канапки, які дуже смакують з цим напоєм. Рецепти найкращих канапок теж збереглися до наших часів. Так наприклад, найкраще подавати до чаю канапки з житнього хліба, які перемащують маслом, а зверху кладуть яйце, оселедець чи паштет.

Де кава краща?

Тепер ми знаєм, як кавували і чаювали ще сто років тому у Станіславові. Але чи можна сказати, що тоді було краще, ніж тепер? Не можна ствердно і однозначно відповісти на це запитання. Кожен час має свої переваги. Історія Станіславських кав’ярень сторічної давності, зберегла свою неповторну атмосферу вишуканості. Тодішні кав’ярні мали свої переваги, як ми у цьому переконались, прочитавши цю статтю.

Та це не означає, що зараз ми не можемо поринути у комфорт разом із запашною та ароматною чашечкою кави. Сьогодні в Івано-Франківську є дуже багато чудових кав’ярень, де подають смачну та якісну каву. Напевно, кожен житель міста любить хоча б раз на тиждень провести час у одній із кав’ярень свого міста, щоб насолодитися гарячим напоєм, весело бесідуючи зі своїми близькими друзями. І наш час того вартий!