Таємниці середмістя: найзагадковіші будинки Івано-Франківська

12. March 2020 Zoriana Muhailyk

Напевно, кожен житель міста Івано-Франківськ звертав увагу на старі кам’яниці, які знаходяться в різних куточках середмістя. Ці старі будинки збереглися до наших днів ще від часів двадцятого та дев’ятнадцятого століття. Вони приваблюють людей своїм незвичним виглядом та загадковістю. І справді, деякі кам’яниці в Івано-Франківську приховують історії, з яких можна скласти цілі повісті. Про найцікавіше розповість ifrankivchanyn.com з посиланням на Курс

Будівля під надійним захистом

Перша велична споруда, про яку варто згадати – це теперішній корпус медичного університету. Цю будівлю вважають однією з важливих візитівок Івано-Франківська. І не дивно, адже будівля, де зараз знаходиться головний корпус медуніверситету, має чим похвалитися. Можна сказати, що вона зберіглася до наших часів у первісному вигляді. Це велика рідкість для таких споруд. Особливо, якщо взяти до уваги те, що її звели наприкінці дев’ятнадцятого століття (у липні 1894-го року). Та цікавою є історія цієї будівлі.

Місцевій владі довелось добре поборотися за будівництво Дирекції в Станіславові. Наприкінці дев’ятнадцятого століття перед такими містами, як Станіславів, Чернівці та Коломия постало важливе питання: де побудувати та відкрити нову залізничну дирекцію. Через це, ці три міста почали вести між собою запеклу боротьбу. В результаті, Станіславів переміг і до міста направили потужні інвестиції. Але не пройшло багато років, як на початку двадцятого століття постало питання про закриття Станіславської залізничної дирекції. Міністерство оборони хотіло закрити дирекцію залізниці в Станіславові і відкрити її в Перемишлі та розширити залізничне управління в Чернівцях. На щастя, цю вимогу від Міністерства оборони не вдалось втілити в реальність.

Будівля Дирекції в Станіславові пережила важкі воєнні роки. Якщо взяти до уваги наслідки першої світової війни, то більшість вулиць міста стали схожими на руїни. Так наприклад, більша частина вулиці Галицької (тоді Карпінського) була повністю зруйнована. Проте тодішня Дирекція залізниці залишилася цілою і неушкодженою. А в часи другої світової війни сталося щось надзвичайне. У 1944-му році радянські війська вирішили остаточно знищити будівлю Дирекції, бо вважали, що там ховаються окупанти. Тому для знищення підготували дві бомби: одна знищила будівлю, яка знаходилася позаду Дирекції, а інша попала в невеличкий будинок попереду Дирекції. У це важко повірити! Але для франківців колишня залізнична Дирекція багато чого означає. І її зараз у правильний спосіб використовують.

Таємні підземні ходи

Про цю старовинну будівлю теж не варто мовчати. Мова йде про старий монастир тринітаріїв, який знаходиться в Івано-Франківську на вулиці Старозамковій, 2. Його закрили наприкінці вісімнадцятого століття (у 1783-му році) за цісарським наказом. І уже в 1786-му році в цій будівлі відкрили карний суд, який діяв на другому поверсі. А на першому поверсі цієї будівлі облаштували в’язницю для запеклих злочинців. Саме тут відбувалися страти, за які засуджували деяких злочинців. Тому для того, щоб карати в'язнів, у тюрмі працював кат.

І тільки у 1912-му році карний суд змінив будівлю. Вони переїхали в іншу частину міста - туди, де зараз знаходиться вулиця Сахарова (тоді Білінського). Після цього у підвалах старого будинку виявили загадкові підземелля. Ці підземні ходи були дуже глибокими, бо закінчувалися десь на місці теперішньої вулиці Грушевського. І до сьогоднішнього дня не відомо для чого їх використовували…

Кам’яниця зі зміями

На вулиці Тарнавського, 4 знаходиться загадкова кам’яниця. Там, при вході людей зустрічає недоброзичливо налаштовані змії. Мешканці Івано-Франківська жартують, кажучи, що це «найпривітніший» будинок у місті.

Відомо, що цей будинок спорудили на початку двадцятого століття. А його власником став Давид Рубін, який був відомим виноторговцем. До кінця незрозуміло, чим керувався власник, коли вибирав дизайн для своєї кам’яниці. Можна сказати, що змії є багатозначним символом. Наприклад, це може бути спокуса. Особливо, якщо говорити про якийсь продукт, як от вина. До речі, Давид Рубін натякав, що перед його винами ніхто не зможе встояти. Але є ще одна, набагато простіша версія: мабуть дружина або теща власника мали дуже прикрий характер, тому і при вході змії стоять.

Смертельна тюрма

В будинку, який знаходиться на вулиці Чорновола, 119а, колись відкрили надійну тюрму. Це сталося наприкінці дев’ятнадцятого століття, у 1883-му році. Тоді вважали, що ця в’язниця буде найнадійнішим місцем для утримування в’язнів по цілому Станіславові. Тюрму збудували по нових стандартах, які були на той час. Важливо додати, що там була навіть вентиляційна система, якою тюрма могла похвастатися. Адже тоді вентиляцію мали тільки окремі громадські будівлі міста, а таких було зовсім не багато.

І хоча у цій в’язниці були найкращі умови для в’язнів, більшість з них все одно помирали. І частою причиною цього став туберкульоз. Якщо взяти до уваги статистику, то приблизно 50 відсотків в’язнів помирали від цієї хвороби. Таким чином протягом 1897-го року в тюрмі повмирали 22 в’язнів, 12 з яких - через туберкульоз. І це не дивно, адже тюрми у Галичі «славилися» своїми жорсткими покараннями. В’язнів дуже довго тримали у кайданах. І одне з поширених покарань – це «тверде ложе». Що це означало? В’язень протягом тривалого часу повинен був спати чи лежати на твердих дошках, або ж просто на цементі. Це і пояснює тогочасне розповсюдження туберкульозу.

І не дивно, що в’язні цієї тюрми часто влаштовували бунти, які швидко придушували. Але як працівники тюрми це робили? В не менш жорстокий спосіб: заколотників деколи і до смерті забити могли. Тут і «хороші» умови у в’язниці не допоможуть…

Це тільки деякі з багатьох захоплюючих історій кам’яниць старого Станіславова. Насправді тут є про що розповісти. І в одній статті ці історії не помістяться. Напевно, ми до кінця так і не збагнемо, що приховує наше місто, Івано-Франківськ.

Важливість матеріала
Ретрансляція в агрегатори
Головна новина

Цікава публікація?

Поділіться нею в соцмережах