Прояви расизму в Івано-Франківську

11. June 2020 Yuliia Honcharova

Нещодавно портал «hromadske» взяв інтерв’ю у відомого студента з Америки, який проживає у Івано-Франківську. Там він розповів про те, як і чому приїхав в Україну та як до нього тут ставилися люди, а також про расизм під час життя у нас. Подробиці далі на Я Франківчанин.

Хто ж такий цей зірковий хлопець?

Хлопця звати Джуда, і раніше про нього вже писали в новинах. Він приїхав з Детройту, що знаходиться в Америці у штаті Мічиган, у якому й народився. Хлопець хотів виконати свою мрію та стати хорошим лікарем, для чого потрібно було отримати відповідну освіту. На жаль, в Штатах це було зробити практично неможливо, адже навчання там хоч і якісне, але дуже дороге. Щоб вивчитись на лікаря, треба заплатити близько сорока тисяч доларів, тобто приблизно 1 мільйон гривень, і це тільки за один рік навчання. В Україні ж ціна в десять разів нижча – чотири тисячі доларів на рік. Це звісно теж немало, але значно дешевше. Тому Джуда, як і багато інших, вирішив поїхати навчатися до нас.

Все у нього складалося добре, за винятком одного – знання української мови. Хлопець мусив знати її дуже добре, адже всі предмети у нас викладаються виключно українською мовою. Тож для початку йому довелося майже півроку ходити на спеціальні курси, які в поєднанні зі спілкуванням з україномовними людьми витягли його мову на дуже високий рівень, і зараз він її знає чи не краще за корінних українців. Також він знайшов для себе чудове хобі – хлопець створив свій блог в мережі Інстаграм, який він активно веде. В блозі він записує власні кавери на українські пісні, показує своє життя та просто веселить аудиторію. А також Джуда жартома називає себе Юрою з Коломиї. Він дуже любить Україну та наші українські традиції.

прояви расизму в івано-франківську

Ставлення афроамериканця до проявів расизму в його сторону

Але є одна річ, яка йому у нас не подобається взагалі. Це ставлення місцевих мешканців до чорношкірих людей. В нашій країні, а особливо в нашому місті до таких відносяться вкрай жахливо і неправильно, обзивають «неграми», б’ють і все в тому роді. Джуда також відчув це на собі. Він проживає в Україні уже близько шести років і навчається на п’ятому курсі, і за цей час він уже звик до цього, проте аж ніяк не став вважати це нормальним.

Хлопець також розповів про деякі випадки неадекватного відношення до нього в нашому місті. Розповідав він про те, як його одного разу сильно вдарили на вулиці, ні за що, як сказав винуватець, просто за те, що він негр. Чоловік говорив це абсолютно серйозно, в тверезому та адекватному стані. А іншим разом його штовхнув чоловік під час гри у більярд та накричав на нього, називаючи його нецензурними словами, а також негром. Подібних випадків, як каже хлопець, в житті в нього було багато, і всі тут, в Америці з ним такого не траплялося, але він намагається не звертати на це уваги.

Джуда також сказав, що його ображають жарти в компанії про шкіру та її колір, адже це абсолютно не смішно, тут немає з чого сміятися. Його часто питають як його називати та чи можна казати на нього «негр». Таке запитання для хлопця є незрозумілим та неприємним. Часто люди думають, що він приїхав з Африки, через його колір шкіри, і не вірять, коли він говорить про Америку.

расизм в івано-франківську

Як проявляється це явище в Івано-Франківську?

Цей хлопець є яскравим прикладом відкритого расизму у нас в країні. Так само як і він страждають сотні інших темношкірих студентів з інших країн, які приїжджають до нас на навчання, та в багатьох випадках залишаються. В нас до таких людей дійсно не нормально ставляться. Хтось реагує на них адекватно, а є люди які люблять пожартувати. Дуже часто діти, наприклад, полюбляють кричати їм вслід «негр» та різні образливі слова, а також жартома вітатися з ними на англійській мові, коли іноземці просто проходять повз них по вулиці чи двору, та сміятись з цього. Часто на таких показують пальцями.

Нерідко таку поведінку можна спостерігати і від дорослих людей. Проте вони люблять діяти серйозніше. Часто чоловіки та дорослі хлопці штовхають та б’ють просто на вулиці темношкірих, коли вони проходять поряд, кричать на них і називають не дуже приємними словами, і все просто так, лише за їх існування. Також деякі взяли собі за моду виходити ввечері на двір та ходити по місту в пошуках темношкірих гостей, які вирішили прогулятися по вулиці, і просто їх б’ють, до серйозних травм, щоб отримати від цього задоволення. Через це більшість іноземців сидять в такий час вдома і вважають за краще не виходити на вулицю, або йдуть великим гуртом, задля безпеки.

расизм в івано-франківську

Чому наші люди так ставляться до представників іншої раси?

Хтось робить подібні речі випадково, а хтось намагається зробити людям боляче навмисно. Таке відношення до людей є дуже неправильним, адже чорношкірі також люди, і колір шкіри нічого не вирішує. Людина не обирає, де їй народитись, як виглядати та якого кольору мати шкіру, очі та волосся, тому висміювати і принижувати людей за те, що від них не залежить, не розумно. Їм не приємне таке ставлення до себе, і тим хто так поступає теж було б неприємно, якби з ним таке робили.

Одні так поступають через те, що просто не задумуються над наслідками і вважають це непоганою справою, інші тому, що не знають як спілкуватися з цими людьми. Дійсно, у нас, на відміну від Америки чи Європи, жителі з півдня є чимось дивним та незвичним, тому й люди часто не розуміють, що їм робити та говорити, та як себе поводити, і не можуть нормально ставитись до цього як до буденного явища. Виникають проблеми з тим, як звертатись до іноземних туристів, що їм казати.

Про них склалися також певні стереотипи, які багато хто, не знаючи насправді, вважають правдою. Популярною є думка, що афроамериканці це бандити, які носять з собою всюди зброю і влаштовують пограбування, але це не так. Так, серед них можуть бути такі люди, як і серед представників будь-якої раси, але це не значить, що більшість такі.

расизм у світі

Скажи «ні» расизму!

Ще не відомо, які люди більш бандитські – світлі чи темні. Так чи інакше, всі ми робимо за своє життя немало поганих речей, хтось гірші і більше, хтось менше та не такі серйозні. Але ми, на відміну від інших, ще й проявляємо расизм. Ми засуджуємо людей лише за їхній колір шкіри, позбавляємо їх прав та можливості нормально існувати.

Звісно, так роблять не всі. Але багато хто в цьому світі. Расисти є всюди, і їх стає все більше. Особливо зараз ця тема є дуже актуальною. Після скандалу в США на цю, вже давно існуючу і наболілу проблему нарешті звернув увагу весь світ. Всі останнім часом тільки й говорять про расизм. Одні вважають що так і має бути, інші осуджують перших.

Влада деяких країн, в першу чергу Сполучених Штатів, вже взялася це вирішувати, і створює нові закони по боротьбі з цим. Тепер вже не коронавірус, а расизм став головною темою для розмов у більшості. В Америці навіть заборонили звільняти з роботи темношкірих, бо це нібито можуть зробити через расу, що вже занадто. Всі активно борються з цим, пропагують «антирасизм» та влаштовують цілі флешмоби по боротьбі з цією ситуацією. В різні соцмережі викладають відео, які закликають до нормальної поведінки та до того, щоб сказати «ні» расизму, люди ставлять собі на аватарки спеціальні символічні зображення чорного кулака на білому фоні, щоб привернути увагу всіх та показати серйозність ситуації.

Багато хто серйозно ставиться до ситуації, що дуже добре. Нам потрібно всім стати добрішими, обдумати свою поведінку та сказати «ні» такому ставленню до людей.