На Карпатських полонинах кожну отару овець охороняють спеціально навчені вівчарські собаки. Для вівчарів ці собаки – справжня допомога. Вдень вони допомагають вівчарям заганяти отару, а вночі – охороняють овечок від хижих і диких звірів, які можуть напасти на цих беззахисних тварин. Адже для стада овець небезпеку становлять вовки, ведмеді та рисі. Вівчарські собаки повинні бути витривалими і до того ж, зовні схожими на вівцю, як пише «Я франківчанин» з посиланням на «Укрінформ».
Василь Муханюк, який є власником вівчарських собак, розповів про те, чим унікальні ці тварини та про роботу, яку вони виконують. За словами чоловіка, такі собаки повинні бути витривалими, тобто стійкими та невибагливими. А своїм забарвленням собаки схожі на вівцю.
Батько Василя Муханюка, який вівчарить на полонині Шумняска, тримає аж п’ять таких вівчарських собак. Це середньоазіатські вівчарки алабаї, як повідомив господар.
Забарвлення вівчарських собак дуже важливе для того, щоб захистити отару. Зокрема, така схожість між вівцею і собакою необхідна для того, щоб дезорієнтувати дику або хижу тварину. Василь Муханюк поділився, як така схожість допомагає захистити стадо овець вночі, коли на них можуть напасти дикі звірі, наприклад, коли до отари підкрадається голодний ведмідь і хоче з’їсти вівцю. Тоді одна із «овець», тобто вівчарська собака вибігає до ведмедя, гавкає на нього і скалить зуби. Таким чином, ведмідь лякається і тікає від беззахисних тварин, як пояснив власник собак.
Крім того, Василь Муханюк поділився, що вівчарські собаки завжди готові вступити у бій із вовком. Для цього ще маленьким щенятам обрізають вуха і хвости, адже це їхні найуразливіші місця.
На Чорногірській полонині отару овець охороняють аж чотири собаки. Кожна собака має свою кличку: Цезар, Бай, Бабу та Зоя. Собаки виходять на випас овець з чабанами по черзі – двоє зранку і двоє по обіді.
Середньоазіатських вівчарок господарі купили у Словаччині. Там родич Василя Муханюка спеціально розводить цих псів для вівчарів.
