29 Березня 2024

Одна з найбільших трагедій в історії людства: як у Станиславові німецькі окупанти винищували євреїв

Related

Як вибрати зимове взуття для дівчинки у Франківську: головні моменти

Дитяча ніжка росте настільки швидко, що подекуди за сезон...

Талановиті сучасні письменники Івано-Франківщини

Сучасна українська література наповнена талановитими письменниками, які у своїх...

Особливості та різновиди металорізального інструменту

Інструмент для обробки металу – це поширені конструкції, призначені...

Якими є кращі ігрові автомати Pin Up Casino?

Сучасні гравці є надзвичайно вимогливими. Це можна пояснити постійно...

Безпека та комфорт: Ключова роль шиномонтажу

Шиномонтаж – це не просто процедура заміни шин, це...

Share

Двадцять сьомого січня по цілому світі вшановують пам’ять жертв Голокосту. Цю пам’ятну дату започаткувала Генеральна Асамблея ООН від першого листопада 2005-го року. Йдеться про переслідування і масове знищення євреїв у Німеччині, на землях її союзників та окупованих територіях в часи Другої світової війни, пише «Я франківчанин».

Голокост можна назвати однією з найбільших трагедій у всесвітній історії.

«На території нашого міста в 1941-1943 рр. було знищено, за різними підрахунками, до 100 тис. євреїв»,- повідомляють на сторінці Івано-Франківського краєзнавчого музею.

У Станиславові було багато євреїв

Відтоді, як Потоцькі заснували Станиславів, євреї тут проживали. Відомо, що навіть самі засновники міста селили тут євреїв, які славилися своїм торгівельним хистом та вправними ремісниками, що посприяло зростанню багатства в Станиславові.

Станом на 1732 рік у місті мешкало 1470 євреїв, а у 1910-му році їх було 15 161. Офіційні дані від 9 грудня 1931-го року показують, що у Станиславові проживало всього 60 256 осіб. Серед них – 41, 4 відсотків становили євреї, а це на 22, 8 відсотків більше, ніж українців, які тоді мешкали у місті.

У 30-х роках минулого століття у Станиславові було 49 синагог та божниць (як тоді називали єврейські доми молитви), функціонували єврейські школи, одна гімназія, сиротинці, дома для пристарілих і безхатченків, бібліотеки, театри та навіть оркестр. З початком Другої світової війни (1939 рік) кількість євреїв у місті становила аж 26 500 осіб.

Більшість євреїв, які тут мешкали, розстріляли на місці, а не відправляли їх в концентраційні табори, як це було у випадку з мешканцями Львова. Дехто пояснює це тим, що виним у цьому став Ганс Крюґер, який жорстоко винищував євреїв та інших жителів Станиславова.

Всього у місті-фортеці було два єврейських цвинтарі. Один із них, найстаріший, знаходився біля Тисменицької дороги. Його використовували три століття поспіль. А у 1957-му році цей цвинтар закрили. А на початку 60-х років його повністю знищили. На місці цього кладовища збудували перший великий кінотеатр «Космос», який в Івано-Франківську функціонує до нині. Інший єврейський цвинтар в Станиславові звели у 1926-му році неподалік від міського озера. Саме тут і знищували євреїв, які мешкали у місті.

Ґетто на території міста

На території сучасних вулиць Мазепи, Короля Данила, Ленкавського і Бельведерської розташувалося ґетто. Але 27 500 євреїв не могли вміститися у виділених для ґетто межах. І це стало причиною для скорочення чисельності людей. 12 жовтня 1941-го року (дата єврейського нового року) стався наймасовіший розстріл євреїв. Згідно з даними різних джерел у Станиславові загинуло 6-12 тисяч осіб. А 13 жовтня тим євреям, які вижили, дозволи заселити звільнене житло, яке облаштували під ґетто. Умови для життя тут були дуже важкими, зокрема через нестачу харчів. На початку літа 1941-го року розстріляли близько 500 осіб, які спробували без дозволу доставити на територію ґетто продукти харчування.

Євреї з гетто Станіслава на примусових роботах в місті. Більше у статтях

Одна з найбільших екзекуцій була відплатою за те, що один з євреїв побив українського поліцая і вилив йому в лице мідний купорос. Як помсту 24 серпня 1942 р. було розстріляно та спалено біля 1200 євреїв. Двадцять членів єврейської служби порядку було повішено на ліхтарях уздовж вулиці Бельведерської (по двоє на одному). Їхні трупи не дозволяли знімати три дні. Як зазначає дослідниця Л. Соловка, «остання масова акція в гетто відбулася на площі Вандлера 12 вересня 1942 р., під час якої було замучено біля 2 тисяч осіб і вивезено біля 5 тисяч у Белжець».

І лише в лютому 1943-го року в Станиславові офіційно ліквідували ґетто. Тоді по цілому місті висіли оголошення, де було вказано, що місто «очищене» від євреїв.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.