Мальовниче Прикарпаття. Зелені поля та зелені ліси, гори, річки та полонини. Маленькі самобутні хатки високо в горах та багатоповерхівки у підніжжі. Туристичні стежки поряд із непролазними хащами. Кожен, хто хоч раз сюди завітав, надовго запам’ятовує ці краї, пише ifrankivchanyn.com.
Є в цих краях народ, який цікавить всіх науковців та істориків. Вони живуть в Українських Карпатах, мають яскравий одяг, власні традиції, музику та “говірку”.
Хто такі гуцули?
Гуцулів однозначно не можна віднести до якоїсь конкретної національності. Вони водночас і українці, і слов’яни. А водночас – самобутній народ. Про походження самого слова “гуцули” теж сперечаються науковців. Є декілька версій з чим воно пов’язане, але одностайно сказати ніхто не може.
Як вважають вчені та дослідники, гуцули як народ з’явилися ще в 6 столітті. Зараз вони розселилися по території Польщі, Словаччини і звісно ж України. В Україні гуцули живуть на заході, зокрема – в Карпатах.
Попри те, що народ має одне історичне походження, звичаї, особливості та навіть розмова гуцулів на кожній території відрізняють.
Життя та особливості
Гуцулів не можна не впізнати. Вони носять вишитий кольоровий яскравий одяг. Головною складовою одягу є капелюх і жилетка “кептар”, яка також була рясно прикрашена вишивкою та кольоровими стрічками. Носили шкіряні постоли підв’язані до ніг.
Гуцули вели велике господарство. Найбільше місце в ньому займало вівчарство. Гуцули випасали овець на полонинах в горах. Також, займалися бджільництвом та скотарством, лісовим промислом. Велику долю відводили й землеробству. Люди харчувалися тим, що самі виростять. Найвідоміший чоловічий інструмент – топірець з довгою ручкою. Гуцули також виготовляли килими та гончарні вироби. Займалися різьбярством.
Відомі гуцули у світі і своїми співами, танцями та музикою. Найвідомішим музичним інструментом є трембіта. Трембіта це духовий інструмент. ЇЇ довжина складає від 2 до 8 метрів, а виглядає вона як довга труба. Звук теж напряму залежить від довжини. Колись, трембіта була єдиним зв’язком чабана із селом. Чабан “грав” і село знало де він знаходиться разом із отарою.
За трембітою також визначали час. Потрібно було стати із трембітою в руках до сонця. Якщо тінь з’єднується зі зростом – обідня пора.
Легенди та звичаї
Гуцули мали багато своїх звичаїв та традицій. Пов’язані вони були як і з повсякденним життям, так і з різними святами. Багато було весільних звичаїв. Наприклад обов’язковим є весільний рушник вишитий власноруч.
Звичаї були пов’язані із землеробством. Цибулю не садили в середу, на городі не можна було плювати та їсти – це все до поганого врожаю.
Гуцулів можна назвати забобонним народом. Ледь не до кожної своєї роботи та дня вони мали певний звичай чи обряд. Дотримувалися їх всіх – від вівчарів до мольфарів.
Мольфари – теж з гуцулів. Вони лікували народ та захищали його від поганої погоди.
Гуцули – дуже колоритний та особливий народ. Їхнє минуле приховує ще не одну таємницю, яку намагаються розгадати науковці. Гуцул – це не просто територія, на якій ти живеш, а твоє походження, минуле та світосприйняття.
