Історія Московського Патріархату в Івано-Франківську дуже цікава та довга. Оскільки ще до повномасштабного вторгнення росії на територію України міська влада боролася за свою ділянку саме з цією церквою. Тому ця історія завела до судів, як міську владу, так і Московський Патріархат міста Івано-Франківськ. Далі на ifrankivchanyn.
Сьогодні люди намагаються вирішити ситуацію саме з цією парафією, адже багатьом не до вподоби те, що вона все ще існує на теренах України. Дехто ставиться з обережністю до цієї церкви. Проте багато парафіян надалі продовжують відвідувати храми Московського Патріархату.
Чому українці піднімають питання Московського Патріархату?
Сьогодні згуртованість українського народу вражає. Вони готові боронити рідний край, віддавати власне життя за майбутнє України. Більшість громадян України не готові й надалі терпіти на теренах своєї землі щось, що пов’язане з росією. Стосовно цього питання виникало багато дискусій у соціальних мережах, де йшлося саме про викорінення цієї церкви. У місті Івано-Франківськ міська влада неодноразово намагалася налагодити контакт з священниками церкви, проте готові перейти до Православної церкви тільки парафіяни. На жаль, ситуація склалася так, що Московський Патріархат досі функціонує в Україні.
«Час був завжди»
Вікторія Зорій , студентка Прикарпатського національного університету поділилася з нашими читачами власними враження стосовно ситуації Московського Патріархату в Україні. Дівчина впевнена в тому, що його потрібно викорінити не тільки з Прикарпаття, але й цілої України. Тому що відбувається культурна, світоглядна, релігійна асиміляція і насаджування через релігію ідеології, яка докорінно має відмінності з українським менталітетом. Центром МП, який віддає накази стосовно ведення справ, є москва. Думаю, продовжувати тут не варто.
«Є багато фактів, які підтверджують антиукраїнську позицію деяких (підозрюю, всіх) представників МП»
Дівчина неодноразово читала про те, що відбувалося в церквах, тому навела наступні приклади:
1.«Одну з церков УПЦ (МП) в Полтаві було «прикрашено» гербом Російської імперії, двоголовим орлом, і зображенням Петра I, який нищить синьо-жовтий прапор Швеції»
2. «Учасники хресної ходи УПЦ (МП) в Києві брали участь з імперськими прапорами і георгіївськими стрічками»
3. «На початку російсько-української війни храми УПЦ МП на Донбасі служили складами зброї для російських військ»
4. «Митрополит УПЦ Сімферопольський і Кримський Лазар (Швець) відслужив молебень для російських військ, визнавши Росію «нашою Вітчизною» і «великою морською державою» 5. «Улітку 2019 року було оприлюднено лист до СБУ, ГПУ та РНБО від двох релігієзнавців у якому УПЦ МП інкримінують «численні факти розпалювання міжконфесійної ворожнечі, використання мови ненависті, закликів до повалення конституційного ладу в Україні, підтримки незаконних збройних формувань „ДНР“ та „ЛНР“, колабораціонізму з маріонетковим керівництвом ОРДЛО та окупаційною владою в Криму, які здійснюють представники цієї церкви» і т.д.»
Вікторія розповіла також про те, що чула історію УПЦ МП, яка відбулася у Івано-Франківську, проте не знає остаточно, як і чим можна допомогти в такій ситуації. Вважає, що недуже розбирається в таких організаційних питаннях. Проте знає точно, що згуртованість людей та їхня небайдужість точно допоможе впоратися з цією ситуацією. На її думку, це завжди спрацьовувало та буде спрацьовувати. Знайомих, які підтримують позицію Московського Патріархату, вона не має та дуже цьому радіє.
Вікторія запевнила, що таке питання не може бути не на часі, адже час був завжди. І саме ця війна, жертви, руйнування – не сигнал починати щось змінювати та навертатися до Бога, а це дзвін, сирена, що свідчить про нашу байдужість до культури, мови, релігії, держави та один до одного, що хоче достукатися до нас і показати наслідки такої байдужості.
Важливим фактором у цій всій історії може виступити згуртований народ і допомогти країні та іншим у такому болючому питанні. Віра повинна рятувати нас, а не закривати нам очі. Український народ повинен зараз пройти дуже багато суспільно-важливих змін, які принесуть також чимало нового та цікавого.