27 Листопада 2022

Із готелю на полігон: як франківець залишив успішний бізнес задля захисту держави

Related

Хто такі відьми. Чаклунки Прикарпаття

Відьма - часто вживане слово в нашому побуті. Його...

Як зігрітись, коли у Франківську немає світла

В силу останніх подій, напевно, багато хто згадав про...

Відомі люди Франківщини

Україна славиться відомими діячами літератури, культури, мистецтва. Вихідці з...

Актори Івано-Франківського драмтеатру, які здобули успіх

Драматургія в Івано-Франківську набирає обертів, афіша з виставами кожного...

Спортивні секції в Івано-Франківську

Спорт - це важлива складова в нашому житті. Любов...

Share

Які тільки люди не стають на захист української держави – від маркетологів і «айтішників» до перукарів та медиків. Щодня із телемарафону чи новинних заголовків ми дізнаємося історії тих, хто залишив свою буденну професію та пішов боронити Україну. Серед таких героїв – Мирослав, він родом із Івано-Франківської області. До вторгнення російських загарбників працював у готельному бізнесі у Львові. Однак 24 лютого 2022 року назавжди змінило його життя. Більше на ifrankivchanyn.com.

«Ніколи не тримав зброї в руках»

Мирослав народився на Прикарпатті, однак останні роки жив у Львові. Тут він працював у готельному господарстві. Завдяки цій справі отримував дуже непогані гроші. Хлопець планував одружитися, однак плани змінилися через вторгнення російських військ на рідну землю, пише «АрміяІнформ».

Військовослужбовець розповідає, що до повномасштабної війни жодного разу не тримав у руках зброї. Однак у лютому без вагань пішов у військкомат, а далі вступив до лав територіальної оборони міста Львова. Пригадує, що тоді до війська були величезні черги, чоловіки власноруч організовувалися із сіл та міст і приходили до мобілізаційних центрів, без повісток і зобов’язань. Мирослав зареєструвався добровольцем, його відправили до тероборони.

Фото – defence-ua.com

«Не важко вчитися військовій справі, якщо маєш натхнення»

Зараз Мирослав із завзяттям опановує військове мистецтво, тренується на полігонах. Із часом воїна спрямували до підрозділу протиповітряної оборони. Боєць розповідає, що це дуже відповідальна справа – вартувати небо. Адже своїми вміннями прикриваєш різні підрозділи від масованих ворожих атак російської авіації.

Зі слів Мирослава, йому не важко вчитися різноманітним військовим справам. Основне – мати натхнення і бажання захищати Батьківщину. Каже, що у опануванні тієї чи іншої категорії військових знань найважливіше – це уважно слухати і виконувати накази інструкторів. А вивчати сам фах насправді виходить швидко. 

Головне завдання Мирослава і його побратимів – вивчити досконало справу, аби доводити усі дії на фронті до автоматизму. А далі – готуватися у будь-яку мить вирушати на передову задля допомоги війську. 

Фото – dilo.net.ua

«Майбутня дружина пишається мною»

Військовослужбовець розповідає, що після перемоги над окупантами хоче врешті-решт одружитися на своїй коханій. Вона, за його словами, завжди підтримує, не залежно він складних обставин.

Мирослав каже, що кохана – дуже хороший приклад справжнього українського патріота. Вона чітко розуміє, що таке захист рідної землі, її культури і національного надбання. А більш за все, зі слів воїна, майбутня дружина ненавидить загарбників. Каже – коли дізналася про намір хлопця іти в добровольці і захищати Україну – увесь час підтримувала, підбадьорювала, говорила, що це крок справжнього чоловіка. Воїн розповідає, що такою дружиною можна буде тільки пишатися. Каже, завдячує їй, що щодня прокидається із думкою якнайшвидше вибити загарбників із рідної землі та повернутися до звичного життя із коханою.

.,.,.,.