19 Травня 2022

Пасочки на передову: волонтерка про допомогу Збройним Силам України

Related

Приїхав – а вдома війна. Мешканець Херсона розповів про життя в окупації

Йому вдалося вирватися із окупованого російськими солдатами Херсона, «здолавши»...

Share

На порозі Великдень. Світле свято, яке несе в собі перемогу над смертю. Християни України сьогодні розуміють, що святкувати взагалі хоча б щось неможливо. Морально складно усвідомлювати, що взагалі прийшла весна. Жити під час війни не так і просто. Багато українців вже, на жаль, не можуть відчувати світлості цього свята та й будь-якого іншого також. Герої Збройних Сил України проведуть цей день на передовій, захищаючи рідний дім від рук ворога, який не має в собі нічого святого. Робота воїнів сьогодні неоціненна, всі українці безмежно вдячні воїнам і допомагають, як тільки можуть. Навіть піднімаючи настрій їм різними листами при передачі важливих речей, їжі, амуніції. Далі на ifrankivchanyn.

У Брошневі-Осаді печуть пасочки для героїв із ЗСУ

Передова теж має відчувати свято, хоча б мінімально. Великдень – це світлість, чистота та спокій. Проте не в Україні цього року. Брошнівчани вирішили нагадати про свято нашому фронту, підняти їм настрій та дати розуміння того, що їх тут чекають та не забувають. Історією діяльності поділилася волонтерка Христина Попелюк, яка теж приєдналася до випікання пасок.

«Від коли почалася війна, у Брошнів-Осадському ліцеї почали пекти тістечка на передову,кекси, печиво. Оскільки наступила весна та й скоро Пасха, то вирішили пекти пасочки. Ми не посипаємо чимось солодким, а тільки маком і прикрашаємо, щоб нашим хлопцям доїхало все свіже.»

Христина розповіла про те, що в ліцей приходить приблизно щодня 10 людей, які допомагають випікати. Вікова категорія необмежена.

«Вік різний, ось мені 20 років, а також приходять здебільшого жінки, яким від 30 і до 60. Деколи допомагають і діти, вони складають коробки. Взагалі приходять всі охочі допомогти.»

Багато жінок пишуть у соціальних мережах, різних групах про потреби, тобто тоді, коли закінчуються такі продукти як мука, цукор, яйця, борошно. І ті люди, які не можуть приєднатися до фізичної роботи, то просто приносять все потрібне. 

Дівчина запевнила в тому, що труднощів у роботі не виникає, оскільки кухня працює злагоджено заради однієї мети.

«Хлопцям на передовій важко, тому ми тут трудимося від ранку до обіду, а деколи й до вечора. Люди приходять, хто на скільки може. Дехто працює з 8:30 до 17:00 або 18:00. Ми радіємо будь-якій помочі.»

Випікають паски навіть під час повітряної тривоги, оскільки мережі в їдальні ліцею немає, і ніхто не знає про якусь загрозу. Ніхто нікуди не ховається, а далі працює на благо майбутнього нашої країни.

Христина розповіла, що вони об’єднуються з Брошнівською ОТГ, вони також випікають і не тільки.

«Наприклад, Кадобна робить ковбасу. Вони зарізали дві свині для того, щоб віддати м’ясо на шинку та згодом передати на передову. А пасочки ми відносимо або на фірму «Знахідка», або в селищну раду. Потім формуються Великодні ящики, туди складають все, що ми ставимо собі в кошики. Ящики освячують священики, а опісля відправляють на передову. Добровольці все це відвозять по адресах, оскільки з нашого ОТГ дуже багато хлопців на фронті.»

Волонтерка підтвердила також те, що печуть з минулого тижня, сьогодні останній день передачі, оскільки потім вже не буде часу доставити в місця, де проводяться бойові дії. Єдиним вихідним у волонтерів буде Великодній день, а з понеділка вони приступатимуть пекти печиво на передову. Важко визначити точну кількість випічки, оскільки вони працюють як конвеєр . Пічка не встигає випікати стільки продукції. За один раз десять деко, а інші 10 просто чекають своєї черги. Напевно, близько 80 пасочок вдень випікаються розповіла Христина. В останні дні, звичайно, що більше.

Бойовий настрій тилу дорівнює бойовому настрою фронту

Наша підтримка героїв гріє їхні душі. Вони знають задля чого та кого борються на своєму фронті, поки ми на своєму вірно допомагаємо їм і чекаємо живими додому. Листівки, пасочки, батончики – це те, що піднімає настрій воїнам. Для них це важливо. Адже без тилу немає хорошого фронту. Тому наші фронти сьогодні на високому рівні, де всі виконують свою роботу. Ми полегшуємо життя героям Збройних Сил України, а вони захищають наші життя, сон і нормальне життя тут. Обороняючи рідний дім, вони впевнені в тому, що перемога близько, коли є заради чого та кого боротися. А ми даємо їм це розуміння, як ніхто інший. Брошнівчани – це одні з тих людей, які готові стояти в тилу та щодня і щоночі допомагати, піднімати бойовий настрій і налаштовувати всіх навколо себе на краще майбутнє нашої країни, яка зараз палає у вогні. Наша віра у героїв України рятує нас, а вони роблять все можливе, щоб відбити напад ворога на територію, наших людей та наше світле майбутнє. Росіянам потрібно було змиритися ще з перших днів повномасштабного вторгнення з тим, що наші шляхи з ними різні: вони дивляться в сторону деградації, а ми – прогресу. І так було за всі часи існування нашої держави, і так буде завжди.