24 лютого 2022 року наша реальність змінилася, а разом з нею світогляд, бачення та наша віра. Ми стали сильнішими людьми з холодним розумом. Проте для дорослих такі зміни можуть бути ще доволі нормальними, але коли на очах дорослішають діти через обставини війни, то це дуже прикро та сумно. Складно уявляти, що реальність вже ніколи не буде такою, як колись. Українці не зможуть спокійно жити з такими спогадами та втратами, які принесла нам доля. Історія твориться нашими руками та словами. Наступні покоління будуть пишатися вільною Україною та її витривалістю. Сьогодні ми не просто боремося за незалежність, ми боремося за життя наших дітей, які хочуть жити в мирі та спокійно засинати, знаючи що завтра все-таки настане. Далі на ifrankivchanyn.
Зміна реальності та її наслідки
Жахливі реалії життя принесли свої корективи в життя кожного. Хтось захищає Батьківщину, хоча, можливо, ніколи не тримав автомат у руках. Дехто збирає амуніцію для захисників по всьому світу, хоча завжди думав про те, що бути баристою його покликання. Реальність змінила всіх: від маленького до дорослого. Діти сьогодні збирають кошти для Збройних Сил України, співають у підвалах гімн України, дорослішають не з роками, а з кожним прильотом ракети в рідне місто. На жаль, картина реальності жахлива та руйнує не тільки інфраструктуру, але й життя, любов, міцний сон і нездійсненні мрії.
Малеча в Ямниці знайшла для себе новий вид розваг під час війни в країні. Вони створили блокпост на одній з вулиць села та зупиняють машини з проханням сказати «паляниця» або ж відповісти на «Слава Україні!»
Ідея захищати свої домівки та рідну землю від чужинців виникла давно, ще з початку війни, проте взялися за справу одразу із настанням літніх шкільних канікул. У дитячій “групі оборони” до 15 учасників, які щодня почергово виходять на блокпост, мають навіть свого головнокомандувача та заступників. А щоб вступити до лав “дитячої тероборони”, слід пройти випробувальне завдання – правильно скласти дерев’яний “протитанковий їжак”. Дітлахи змайстрували власну зброю – несуть варту з дерев’яними пістолетами та іграшковими автоматами.
Малеча запевнила кореспондентів «Галицького кореспондента», що це була їх власна ініціатива та й згуртувалися вони також самі. У декого з них батьки пішли обороняти рідну землю від російських загарбників. Тому вони вирішили допомагати їм.
Дітки перегороджують дорогу та питають пароль. Якщо ж відповідь звучить непереконливо, то просять вдруге відповісти. Блокпост змайстрували зі штахет і старих автомобільних шин, які розфарбували в жовто-блакитні кольори, а також прикріпили український стяг. Перевіряють весь транспорт, який їздить вулицею, навіть велосипедистів.
Водії здивовані з ініціативності малечі та з толерантності пригощають дітей солодощами, або ж дають символічну суму за їхню роботу. Таким чином вони назбирали 202 гривні та принесли в Ямницьку сільську раду. Діти дуже хотіли передати ці кошти на потреби Збройним Силам України.
Жахлива реальність, яка увірвалася в наші двері без стуку, змінила всіх і принесла з собою нам нове покоління, яке готове боронити свою державу, та зробила їх безстрашними та сильними.
