“Ваґабундо” – це перший в Івано-Франківську підземний перехід, який розташований на вулиці Пилипа Орлика, 7. Це унікальний мистецький простір з галереєю сучасного мистецтва, книгарнею-кав’ярнею, кіноклубом, музикою та дискусійним “відсіком”. Це наче заправна станція, де людина може абстрагуватися, наповнитись, пише сайт ifrankivchanyn.com.
Історія виникнення “Ваґабундо”
Ідея створення такого простору виникла у Юрія Андруховича, Ростислава Шпука та Олександра Ковтуна. У них була давня мрія про місце, в якому зможуть збиратися та спілкуватися творчі люди, де мистецтво буде доступним для кожного. Після тривалих пошуків та підготовки “Ваґабундо” відкрив свої двері для відвідувачів.
Задум збудувати особливий підземний перехід з’явився ще у 2007 році. Саме тоді співзасновники знайшли перші кошти, щоб викупити приміщення. Як іронізує Андрухович, не минуло й 12 років, перш ніж вони змогли реалізувати свій задум. Активні роботи тривали лише останні два місяці. І ось у 2019 році відбулося довгоочікуване відкриття.
Назву проєкту – посилання на ранню творчість Андруховича – запропонувала дружина Ніна. “Ваґабундо” – це мандрівний цирк, вигаданий у 1987 році у віршованому циклі.
Логотипом “Ваґабундо” став малюнок Тараса Плюща, який, звісно, суперечить графічним правилам брендингу. І саме тому це привертає увагу: над написом “Ваґабундо” перевернута книга, яка асоціюється з шатром, і перевернутий знак запитання.
Така перевернутість є символом пошуку: щоб знайти загублену річ, перевертають склянку; щоб знайти загублений сенс, перевертають розгорнуту книгу. Перевернутий знак неначе медитує. Цікаво, що колись в іспанській мові знак питання використовувався не тільки в кінці речення, але й на початку, тільки перевернутий. В результаті виходило щось схоже на вислів у лапках. Тому це наче вхід у запитальну зону.
Особливості дизайну
В оздобленні приміщення все наче зроблено навпаки, наче будівлю вивернули навиворіт. Зокрема, стіни виготовлені у техніці, яка є типовою для фасадів будинків. Основний колір оздоблення – сірий, і безліч його відтінків чи навіть рівнів. І цей сірий є ідеальним фоном для яскравого. В дизайні можна помітити елементи стім-панку, якому притаманне використання речей не за призначенням. Все це створює неймовірну атмосферу, яка так притягує до цього місця.
Освітлення “Ваґабундо” теж відрізняється від типових галерей. Цікава гра світла неначе зосереджує глядача не лише на зовнішніх об’єктах, але і на своєму внутрішньому, ментальному.
Відчувається, що кожна деталь інтер’єру та концепції детально обдумана та створена з любов’ю. Тут буквально витає в повітрі натхнення та творчість, саме тому це місце так приваблює відвідувачів. Це двері в іншу реальність, інший вимір.
“Ваґабундо” – ідеальний антистрес
В умовах повномасштабної війни “Ваґабундо” став актуальним як ніколи. Адже це підвальне приміщення з двома протилежними входами, підземними бетонними стінами без вікон, з теплою, водою та навіть продуктовим магазином за стіною. Тобто ідеальне мистецьке бомбосховище.
В цьому просторі немає поділу на приїжджих та місцевих. Є люди, які об’єднуються, щоб зняти тривогу. Мистецтво є чудовим способом абстрагуватися від навколишньої реальності, переміститись в якусь іншу дійсність, здатну захоплювати та надихати.
Чому варто відвідати “Ваґабундо”?
- Відчути атмосферу творчості та натхнення.
- Дізнатися нові імена та напрямки в мистецтві.
- Поспілкуватися з творчими людьми.
- Бути в курсі мистецьких подій міста.
- Заспокоїтися, зняти стрес.
- Бути в безпеці під час повітряних тривог.
- Знайти нових друзів.
“Ваґабундо” – це не просто місце, це явище. Тут народжуються нові ідеї, тут мистецтво стає доступним для всіх і де кожен може відчути себе частиною чогось більшого.