Україна славиться відомими діячами літератури, культури, мистецтва. Вихідці з різних міст своєю діяльністю приносили славу та визнання нашій державі, пише ifrankivchanyn.com. Франківщина теж не виняток. Відомих людей свого регіону потрібно пам’ятати, атже це наша історія, котру роками творили ці люди. То ж хто вони, знаменитості Франківщини?
Відомі діячі та політики Прикарпаття
Данило Галицький
Знаменитий галицько-волинський князь, дипломат. Народився в 1202 році в Галичі, а в 1253 став королем Русі. У 1227 році об’єднав Волинь, а через 11 років приєднав і Галич. Згодом зайняв Київ. Після тривалого протистояння з Угорщиною, поляками, чернігівськими князями, в 1246 році Данило зумів поширити своє правління і на Галичині. Боровся з татарами та налагоджував закордонні зв’язки. Завдяки Галицькому було збудовано Львів, Холм, зазнало реформ військо. Князь активно займався важким озброєнням піхоти. Уміло провадив Західну дипломатію, приструнив бояр. За його правління було перенесено столицю держави з Галича в Холм, де князь і був згодом похований в 1264 році.
Олекса Гірник
Народився в Богородчанах у 1912 році, а помер 1987 в Каневі. Був українським громадським діячем, пластуном і членом організації ОУН. Займався просуванням по селах пластунського руху та осередків “Сокіл”, а також ОУН. Хоч служив в армії Польщі, активно просував націоналістичну пропаганду серед українських вояків. Значну частину життя провів в ув’язненні та концтаборах. Відбував покарання у Львові, Кракові, Тарнові, Магадані, Норильську. 1948 році був звільнений та почав працювати в Калуші. У 1978 році провів самоспалення на могилі Шевченка в Каневі як протест проти московського більшовицького режиму.
Голинський Григорій (Гиць)
Народився в 1895 році в селі Верхній Березів, а помер в 1941 в Станіславі. Приймав участь в національно-визвольних змаганнях, був командантом Гуцульського пробоєвого куреня, четар УСС. В 1918 році став організатором Гуцульської сотні, згодом, куреня як поручник та командант. Здобув визнання, також, у боях під Городком та Вовчухами в 1919 році. Боровся з більшовиками. В 1919 році завоював Жмеринку. Згодом, дійшов до Праги. Пізніше був лісником та завідував лісопунктом в Макуличині. В 1941 році його заарештувало НКВС та розстріляно в Станіславській тюрмі.
Горбовий Володимир
Народився 1899 році в с. Оболоння, там і похований в 1984 році. Був політичним діячем та юристом, офіцером УГА, служив у лавах австрійської армії в часи Першої світової війни. У 1935 році брав участь у судовій справі про вбивство міністра Пєрацького. Там Горбовий захищав Бандеру та Лебедя. В уряді Я. Стецька був міністром закордонних справ, а по війні міністром сільського господарства в уряді Чехо-Словаччини. В 1948 році був засуджений до 25 років тюрми органами СРСР. Строк відбував в концтаборах Сибіру, Мордовії, Владимирській централії, а з 1972 в Долині. Підтримували його такі відомі люди як М. Коцюбинський, З. Красівський, В. Чорновіл. Був автором цінних спогадів, котрі частково передали за кордон, а решту в архіви НКВС-КДБ.
Вчені Івано-Франківщини
Галярник Роман
Народився в Ясмениці 1945 року. Був діячем науки та просвіти, займався науково-технічною творчістю серед молоді. За фахом – вчитель математики та фізики. З 1970 року працював методистом в обласній станції юних техніків, згодом, працював там директором. Завдяки ньому було сформовано первинні організації ТВР. В 1987 році їх було 40. Організації функціонують і по сьогодні. Активно займався пошуком шляхів вивчення інформатики та обчислювальної техніки. Працював, щоб Центр опирався на міські та районні станції юних техніків в координації роботи науково-технічної творчості. Завдяки цьому, молоді авіа та ракето-моделювальники, раціоналізатори завойовували призові місця на всеукраїнській виставці технічної творчості. Має багато нагород та звань від Міністерства освіти та науки, Українського аерокосмічного об’єднання “Сузір’я” та ін.
Гарагаш’ян Ара
Народився 1902 року в Туреччині, помер в Івано-Франківську 1969 року. Був українським вченим та медиком, доктором медичних наук, професором. Після знищення його родини у 1919 році починає працювати в Україні. З 1951 р. завідувач кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я Станіславського медичного інституту. З 1961 був проректором в навчальній роботі. Організував протизобний диспансер та третю радіоізотопну лабораторію по діагностиці і лікуванню зобу радіоактивним йодом в колишній СРСР. Був автором сімдесяти статей та монографій.
Геник Степан
Народився 1936 р. в Косівському районі. Заслужений діяче науки і техніки України, професор, доктор медичних наук, вчений та винахідник. Після навчання, отримує звання професора та очолює кафедру загальної хірургії в 1983 році. Згодом, стає деканом. Спільно з В.М.Крисою започатковують конструкції зшивачів м’яких тканин, приладів для з’єднання судин, проведення гомеостазу, зшивальних апаратів в хірургії. Отримав на них сім патентів та дев’ятнадцять авторських свідоцтв тодішнього СРСР. Його методи пересадки органів, лікування цукрового діабету, детоксикації організму та ін. маніпуляції були визнані винаходами. Має великий перелік свідоцтв, патентів, посвідчень. Став автором восьми книжок, 297 наукових робіт та кількох методичних рекомендацій. Став заслуженим діячем науки і техніки України в 1995 році. Згодом, заступником голови обласної організації Конгресу української інтелігенції, а також членом президії обласного товариства “Просвіта” ім. Шевченка.
Головатий Михайло
Народився 1943 року в с. Братишів Тлумацького району. Відомий інженер, краєзнавець, дослідник давньої історії Станиславова, заслужений працівник культури України. Захоплювався краєзнавством. Працював екскурсоводом позаштатно та був чудовим знавцем по давній забудові міста. Провів дослідження історії певних будинків Івано-Франківська. Автор двохсот наукових публікацій. Видавався в пресі області, виступав на радіо і телебаченні. Автор кількох книг, член редакційної колегії, лауреат обласної премії Вагилевича, почесний працівник туризму України, один із засновників видання “Івано-Франківськ. Енциклопедичний довідник”.
Діячі культури
Горбовий Михайло
Народився в 1896 в Косові, там і помер. Був відомим громадським діячем та педагогом. Завдяки ньому в Косові було створено молодіжну організацію “Пласт”, КООП “Гуцульщина”. Спілка виготовляла ткацькі та керамічні вироби, вишивки.
Горбовий Петро
Народився в 1901 р., а помер в 1969 в Косові. Був відомим гуцульським ткачем. Працював разом з дружиною в косівських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР, був членом СХУ. Кращі вироби: верети, налавники, рушники брали участь у виставках Познані, Ладоги, Катовіц, обласних республіках та всесоюзних. Досі є експонатами в багатьох музеях України.
Добряк (Готов’янська) Жанна
Уродженка с.Татарів Надвірнянського району 1951 року. Відома українська акторка, заслужена артистка, лауреатка премії Ірчана. За двадцять п’ять років професійної діяльності зіграла більше сотні головних ролей у п’єсах Старицького, Довженка, Карпенка-Карого, Кропивницького.
Грепиняк Микола
Народився 1933 році в с. Брустури. Відомий різьбяр, мистецтвознавець, фольклорист гуцульщини, членСХУ. Працював у сфері декоративного мистецтва, займався різьбою по дереву та інкрустацією. Кращими виробами стали декоративні тарілки “Великий Каменяр”, “Вівці, мої вівці”, “Гуцульський танок”, шкатулки “Ой, Іванку, серце моє”, паннотриптих “Марко Черемшина – співець гуцульської бідноти”, футляр для альбому “Ю. ФЕдькович”. Був учасником багатьох виставок в областях, республіках,всесоюзних та міжнародних. Музеї Коломиї, Києва, Львова зберігають його твори.
Гривінський Володимир
Відомий український митець, учасник НСХУ. Творив в техніці станкової графіки та малярства. Став розробником персональної техніки кольорової гуаші по чорному папері. Автор логотипу, що був поміщений на вітрила і носову фігуру козака для козацької чайки “Спас”. Став єдиним франківчанином, членом її екіпажу. Є учасником багатьох міжнародних виставок міні-графіки та мініатюр.
Письменники Івано-Франківщини
Андрухович Юрій
Народився в Івано-Франківську. Працював в газеті, був у війську, очолював поетичний відділ місцевого часопису “Перевал”, співредактор часопису тексту та візії “Четвер”. Займався поезією та прозою. Дебютував у 80-х роках збіркою “Небо і площі”. Був одним із засновників поетичної спілки “Бу-ба-бу”. Початком роботи з прозою стали оповідання “Зліва, де серце”. Це була розповідь про армію. Відомі збірки поезій: “Небо і площі”, “Середмістя”, “Екзотичні птахи та рослини”, вірші: “Листи в Україну”, “Індія”.
Твори Андруховича перекладались та видавались в Польщі, Німеччині, Канаді, США, Швеції, Австрії, Фінляндії. Був автором перекладів творів Котвіцького, Рільке, Голера, фон Германовскі-Орландо, Пастернака, Мандельштама, Кіма, Шекспіра.
В 2001 Андрухович став лауреатом міжнародних премій Гердера та Фундації Антоновичів. Творчість письменника лягла в основу текстів відомих груп “Плач Єремії” та “Мертвий півень”.
Кметюк Надія
Поетеса народилась в 1961 році. Є авторкою двох поетичних збірок, публікацій в пресі, лауреатом премії Івано-Франківського обласного товариства “Просвіта” імені Підгірнянки.
Руданець Ольга
Відома культурно-громадська діячка, поетеса. Проживає в Коломиї з 1976 року. Є автором багатьох поетичних публікацій, а також директорка готелю “Писанка”.
Пушик Степан
Народився в 1944 р. у Вікторові Івано-Франківської області. Свою творчу діяльність розпочав в п’ятнадцять. Був головою в клубі творчої інтелігенції, керівником літературної студії, асистентом та старшим викладачем, доцент Київського та Прикарпатського університетів. Пушик лауреат Державної премії ім. Шевченка з літератури, премії ім. Ірчана, Копиленка та літературно-мистецьких конкурсів.
Це прекрасний поет, літературознавець, прозаїк, фольклорист, публіцист, кандидат філологічних наук. Автор поетичних збірок, книжок з вибраними піснями, віршами та поемами, спеціальних збірок для дітей. Ліричні твори були покладені на музику Кос-Анатольським, Івасюком, Білашом, Пашкевичем, Шиптурем, Юрківом.
Пушик також був автором багатьох оповідань, нарисів, повістей, розвідок з міфології, літературознавства, історії, краєзнавства, збірок казок, тостів, легенд та переказів. Зі Смоляком створили п’єсу за новелами Стефаника “Земле моя”, котра здобула успіх. Цінною є його праця з реконструкції та розшифрування окремих частин “Слова о полку Ігоревім”. Приймав участь у створенні телевізійних серіалів. Його творчість перекладена російською, китайською, молдавською, румунською, білоруською, киргизькою, литовською, словацькою та ін. мовами.
Отже, як бачимо, Франківщина щедра на знаменитих діячів культури, науки, письменників та поетів. Їх життєві історії не можуть бути забутими, а діяльність – це вагомий внесок у різносторонній розвиток нашої держави та популяризацію її спадщини за кордоном.
