Двадцять восьмого вересня 1868-го року у місті-фортеці Станіславові на Лисецькому передмісті у садибі Г. Лонтрінгера, яка знаходилася на вулиці Липовій, 224 (сьогодні Івано-Франківськ, вулиця Шевченка, 34) сталася «Мармулядова пожежа». З того часу уже минуло 150 років, але ці події дуже сильно торкнулися багатьох жителів тодішнього Станіславова, тому про це розповідають й досі.
Про легендарну «Мармулядову пожежу» написали на офіційній сторінці Управління ДСНС України в Івано-Франківській області в соціальній мережі Facebook, пише «Я франківчанин».
Тоді, у звичайний будній день в садибі Г. Лотрінгера на відкритих печах смажили повидло. Але через сильні пориви вітру жарини вогню запалили численні піддашшя, які були зроблені з дерева, та інші будинки, що знаходилися вздовж вулиць старовинного міста. Приблизно о першій годинні пополудні великий вогонь наближався до центральної частини міста. Пожежа була настільки масштабною, що до четвертої години горіли споруди південно-східної і західної частин Станіславова.
Ввечері о шостій годині вогонь наблизився до ратуші, яку спорудили у місті ще у 1695-му році. Через пожежу вежа ратуші впала на головну площу о дев’ятій годині вечора.
Серед споруд, які згоріли у вогні, були: ратуша, суд, готель, пошта, театр, житлові будинки, майстерні та торгові крамниці. З речей також згоріли художні розписи церков, які на той час дуже цінилися.
Загалом збитки від цієї пожежі становили один мільйон римських злотих. Довелось чекати десять років, щоб Станіславів відбудували.
Цікавим є факт, що у місті створили першу регулярну пожежну службу якраз після так званої «Мармулядової пожежі». До цієї служби входили тридцять шість робітників та інспектор. Архітектора міста Владислава Мюльна призначили першим керівником і організатором корпусу професійних пожежних у Станіславові.
