У Франківську драмтеатрі презентували гуцульські ліжники та ґуні з овечої вовни. Авторкою та майстринею виступила Руслана Гончарук, пише ifrankivchanyn.com.
Руслана Гончарук родом із Косівщини. За словами майстрині, ткати з овечої вовни, її родина почала понад 100 років тому , так передалася ця робота і їй ще у дитинстві.
Майстриня каже , що ліжник і ґуня були оберегом для пращурів українців. Тому їх дарували та одягали на свята. Але вже сьогодні ґуні можна одягати на щодень. Сама ґуня – це гуцульський прямий верхній одяг, зроблений з овечої вовни, який одягається на плечі.
За словами Руслани Гончарук, ґуні походять родом із Закарпаття. Там виготовляють ґуні для вівчарів, для того, щоб захистити їх від дощу,несприятливої погоди чи звірів. Є різноманітні унікальні моделі. Класичні ґуні є тільки двох типів: чесані – гладкі та волохаті – великі
Також майстриня презентувала класичні ліжники та сучасні з власним дизайном, які привезла з дому.
Під час виставки гуцульського одягу актори вистави “Гуцулка Ксеня” демонстрували на собі ґуні, які спеціально для них створила майстриня. Ці ґуні можна побачити і на акторах, коли вони виступають у самій виставі «Гуцулка Ксеня». Також у ґуні був одягнений керівник драмтеатру Ростислав Держипільський.
Як зазначає Держипільський , коли він побачив ґуні на одному із ярмарків , він одразу в них закохався, тому купив у майстрині одразу декілька, з тими ж узорами, які були на ліжнику у його бабці.
Директор Регіонального центру народного мистецтва “Гуцульська ґражда” Василь Лосюк зазначає, що унікальними є і ліжники майстрині. Проте колись,як зазначає директор Регіонального центру, гуцули вважали їх непотрібними для них.
“Раніше ліжник був ужитковою річчю, ніхто не думав, що колись він стане такою інтер’єрною, подарунковою. І зараз у нас іноді критикують майстриню за таке круте новаторство. Але ніхто не знає через 100 років, як воно буде”, – каже Василь Лосюк.
Побачити та оцінити вироби майстрині можна у національному драматичному театрі ім.Івана Франка, виставка триватиме до 31 жовтня.