Про антитіла, другу хвилю COVID-19 та протокол лікування розказує гендиректор інфекційної лікарні

9. July 2020 Yuliia Honcharova

Інфекційна лікарня Івано-Франківська є однією з тих, хто найбільше зіткнувся з проблемою COVID-19 на Прикарпатті. В ній на сьогоднішній день пролікувалося більше 500 пацієнтів з області та практично всіх медиків, які були заражені, везли в стаціонар теж сюди. Сюди ж поступали і найважчі пацієнти, у яких був критичний стан. Не дивно, що саме дана лікарня розробляє свої протоколи лікування та вже з власного досвіду медики, що тут працюють, можуть сказати, які ліки та кому давати найкраще, щоб недуга швидше відступила.

В інтерв’ю, яке дав гендиректор обласної інфекційної лікарні Роман Остяк журналістам «Укрінформ», є багато корисної та цікавої інформації для франківчан. Адже нас чекає друга хвиля COVID-19, до якої треба бути готовими на усіх рівнях. Тож подробиці далі на Я Франківчанин.

Ризики зараження

На базі Франківської обласної інфекційної лікарні було проведено багато тестів на COVID-19. Тож уже є деякі результати, які дають інформацію для роздумів. Так, наприклад, Роман Остяк бачить по результатам обстежених працівників, що є люди, які переносять коронавірус безсимптомно. Вони навіть не підозрюють, що хворі та добре себе почувають, не припиняють роботу, але у них позитивний тест на COVID-19. Пан Роман каже, що таких людей, зі стійким та сильним імунітетом серед населення загалом є близько10-20%. Вони мають шанс не захворіти взагалі, або перенести захворювання без жодних видимих ознак.

Та гендиректор лікарні запевняє, що початок захворювання та інфікування насправді наступив значно раніше, ніж його почали фіксувати. До прикладу, в нашій області перша жінка, що захворіла, поступила до лікарні 13 березня, але сам вірус уже був доволі активний в європейських та східних країнах ще з листопада 2019 року. Тож ті люди, які часто подорожували та були в той час за межами України, могли також заразитися, перехворіти та навіть не знати, що це був коронавірус.

Тому зараз хочуть запровадити масове тестування хоча б з допомогою експрес-тестів. Щоб якось виявити, хто уже має антитіла до COVID-19, хто є переносником інфекції, бо хворіє без видимих симптомів, а хто ще не хворів і є в групі найбільшого ризику. Для цього гендиректор інфекційної лікарні пропонує поставити спеціальні намети в місті, де люди зможуть пройти швидке та просте тестування.

Якщо ж людина бажає перевірити, чи вона має вже антитіла до коронавірусу, варто здати ІФА-аналіз, який покаже, чи є в організмі певні антитіла до захворювання. Це можна зробити в приватних лабораторіях самостійно, навіть без направлення. Та серед медпрацівників в лікарні уже були проведені такі тести. Ті, хто уже перехворів на недугу, мають поки що стійкий імунітет до неї та можуть не боятися повторного зараження.

ризики зараження

Захворюваність серед медиків

Варто зазначити, що дуже багато медиків області та міста, в тому числі і ті, хто працює в інфекційній лікарні, були заражені COVID-19. Де саме вони заразились, гендиректор не знає точно, але має свої припущення. Так, частина з них мали ризик захворіти на робочому місці через недостатність захисту на перших порах, недотримання захисних норм та тісний контакт з хворими, їх родичами або біоматеріалом пацієнтів. Проте є і вірогідність того, що зараження могло відбутися десь поза межами лікарні. Адже працівники виходили з неї та спілкувалися з іншими людьми, відвідували місця загального скупчення тощо.

друга хвиля

Очікуємо другу хвилю захворюваності

Довший час кількість хворих на Україні щодня була в межах 300-400 осіб. І тільки після зняття жорстких обмежень захворюваність знову зросла. Проте це не друга хвиля захворювання, як усі часто говорять. Друга хвиля на COVID-19 буде, але вона пояснюється не зняттям обмежень та вільним пересуванням людей, а іншими особливостями.

Так, Роман Остяк пояснює, що сам вірус має здатність до адаптації, пристосування, він мутує та змінює свою структуру. До прикладу, на сьогоднішній день уже відомо та лабораторно підтверджено близько сотні мутацій COVID-19. І хоч зараз кількість хворих вдвічі та навіть втричі зросла, друга хвиля очікується медиками на осінній період. Можливий навіть такий варіант розвитку подій, що потім буде і третя, і четверта хвиля. Проте кожна з них може бути слабшою за попередню.

місця для пацієнтів

Додаткові місця для пацієнтів

Варто відзначити, що зараз місць у лікарнях не вистачає для прийому усіх хворих. Тому влада попросила знайти можливість на базі обласної інфекційної лікарні в Івано-Франківську підготувати додаткові місця. Адже на сьогодні медичний заклад уже сильно заповнений. Не зважаючи на те, що хворих намагаються якомога швидше виписувати додому та продовжувати лікування в домашніх умовах, а не в стаціонарі, в межах лікарні ще залишається більше сотні пацієнтів.

Доводиться приймати і франківських хворих, оскільки навантаження на місцеві клінічні заклади занадто велике. Тож часто доводиться відмовляти в прийомі громадян з області та ОТГ, оскільки всіх прийняти неможливо. Проте важливо те, що медики між собою в телефонному режимі спілкуються та допомагають консультаціями. Так, наші франківські медики консультуються з європейськими. А самі діляться наявною інформацією з тими, хто лікує пацієнтів по області. Такий обмін досвідом значно підвищує рівень ефективності лікування та надання допомоги пацієнтам.

протокол лікування

Протокол лікування

Найбільше протиріч, суперечок та різноманітних думок у людей викликає суперечлива інформація стосовно лікування від COVID-19. В інтернеті часто лякають тим, що хворобу лікують різними сумнівними препаратами, роблять експерименти над пацієнтами та більшість з них важче переносить саме лікування, аніж коронавірус. Свої роз’яснення надав гендиректор інфекційної лікарні.

Так, Роман Остяк каже, що протокол лікування від COVID-19 постійно змінюється, оскільки досі вірус вивчається вченими та медиками та з’являється оновлена інформація. Та завдяки обміну досвідом між епідеміологами усього світу вдається швидше впроваджувати більш дієві та ефективні схеми лікування.

ліки від коронавірусу

Які ліки вважаються ефективними та що є в лікарні?

Спочатку захворювання лікували з допомогою препаратів, призначених для ВІЛ-інфекцій. Зараз намагаються використовувати антиретровірусні препарати під назвою «Калетра» та «Алувія». Останнім часом стали застосовувати і «Плаквеніл», проте спостереження лікарів доводять, що самі ліки важко переносяться хворими. Цей препарат призначений для лікування від малярії, але його основним недоліком є те, що він дає значні ускладнення на серце. І якщо людині спочатку не зробити ЕКГ та не знати про її проблеми з серцево-судинною системою, то пацієнтові одразу стає дуже погано. Тому треба зважати на такий нюанс, про який раніше не було відомо. Будь-які запальні процеси в серці є прямим протипоказанням до призначення «Плаквенілу».

Якщо у хворих з’являється таке ускладнення від коронавірусу, як пневмонія, то її лікують різними антибіотиками. Та щоб вони виявилися максимально ефективними, препарати мають бути найкращої якості, останнього покоління. Та проблема залишається в тому, що НСЗУ виділили на лікування пацієнтів з коронавірусом занадто мало грошей. Щоб надати пацієнтам допомогу безкоштовно доводиться використовувати лише найдешевші та доступні ліки, антибіотики цефолоспоринового ряду перших поколінь. Тому деякі пацієнти, які обізнані з ситуацією та мають можливість, докуповують окремо кращі та дорожчі ліки за свій кошт. Та це недешево.

До прикладу, один флакон «Меропенему» вартує близько 250 гривень, а його треба не менше чотирьох на курс лікування. До нього також додають ще зо два антибіотики інших спектрів, що ще збільшує вартість лікування вдвічі, а то й втричі. Проте, як зазначає, Роман Остяк, в інфекційній лікарні намагаються надавати допомогу пацієнтам з COVID-19 безкоштовно, адже зараз ситуація з постачанням ліків та фінансуванням закладу дещо покращилась в порівнянні з початком епідемії.

наслідки для організму

Небезпечні наслідки хвороби

Вже достовірно відомо, що сам коронавірус дає значні ускладнення на весь організм людини. І хоч в кожного свій імунітет та особливості організму, є різні спостереження щодо наслідків перенесеного COVID-19.

Так, вже підтверджені зміни у легенях, особливо якщо під час хвороби було ускладнення з пневмонією. Також є низка підтверджених випадків щодо змін нервової системи. Працівники лікарні помітили, що у частини хворих спостерігається втрата смаку та нюху, а дехто починає себе неадекватно поводити, нервова система стає занадто збудливою та неконтрольованою. Проте поки що таких спостережень не вистачає для того, щоб відзначити прямий зв’язок з коронавірусом. Не менше медиків хвилює і те, що у пацієнтів з COVID-19 після перенесеної хвороби значно зростають ризики ішемічного інсульту.

апарати швл

Апарати ШВЛ

Від початку епідемії всі дуже переживали за те, що в франківських лікарнях не вистачає сучасних апаратів для штучної вентиляції легень. Різні благодійні організації та фонди привозили ці апарати та забезпечували ними не тільки інфекційну лікарню, але й інші медичні заклади по області. З одного боку це добре. З другого, у нас немає достатньо спеціалістів, які могли би з такими апаратами грамотно працювати.

Та є й інша сторона медалі. Ці апарати зазвичай потрібні вже тим людям, у яких захворювання досягло останнього етапу та їх стан настільки критичний, що людині потрібен штучний апарат дихання. Багато хто смертність від коронавірусу прив’язує до цих апаратів ШВЛ, наче б то вони призводять до таких наслідків. Насправді, до таких апаратів підключають уже в таких критичних випадках, коли змінити щось дуже важко. У людей вже на той момент спостерігається сильна фрагментація легень та допомогти їм практично неможливо.

Як запевняє гендиректор інфекційної лікарні, важливо ще на етапі госпіталізації виявити рівень насиченості крові киснем та надати людині можливість дихати через спеціальну маску, щоб кисень поступав в організм вчасно та в потрібній кількості. Тільки так є можливість уникнути значного погіршення та підключення до апаратів ШВЛ в майбутньому. Наявність же самих апаратів в лікарні мало що змінює. Є такі речі, які потребують оновлення чи фінансування значно сильніше, ніж надання апарату ШВЛ. До прикладу, в лабораторії не вистачає ПЛР-тестів та інших систем для діагностики, відповідного обладнання, щоб люди не чекали результатів по декілька днів тощо.

зміни

Зміни на рівні держави

Та найбільше медики сподіваються на рішучі зміни з боку держави. Щоб мати можливість працювати в нормальних умовах, надавати пацієнтам своєчасну та кваліфіковану допомогу, створювати нові місця для тих, хто поступає з коронавірусом, треба правильно змінювати умови роботи медиків.

На сьогодні в даній сфері в Україні існує дуже багато проблем. Роман Остяк сподівається, що новий міністр МОЗ почне дослухатися до лікарів та прийме їх побажання щодо суттєвих змін в даній галузі. Необхідні реформи, але не такі, при яких лікарні залишаються на самофінансуванні чи зовсім закриваються, а грамотні, спрямовані на підтримку медиків, розвиток медицини та допомогу пацієнтам.

оплата медикам

Оплата роботи медикам

Варто зазначити, що від початку епідемії COVID-19 тільки в інфекційній лікарні звільнилося з роботи 25 працівників. В інших лікарнях спостерігається подібна ситуація. Це все пов’язано не тільки з ризиком заразитися, але й низькою оплатою роботи. Медикам в важкі часи доводиться працювати інколи по декілька діб без перерви. Ніхто не бачить, якими стомленими вони йдуть з роботи зранку, після нічної або добової зміни. І замінити їх поки що немає ким.

Держава пообіцяла додаткову оплату тим медикам, хто працював з хворими на коронавірус в 300% від заробітної плати. Але при цьому не врахували ту частину персоналу, яка теж мала контакт, але люди не отримали своєї винагороди. До прикладу, без уваги залишились лаборанти, які безпосередньо мали контакт з біоматеріалом пацієнтів та найбільше підпадали ризику зараження. Лабораторія інфекційної лікарні проводить тести не тільки для своїх пацієнтів, але й для цілої області, проте лаборанти позбавлені озвучених надбавок до зарплати.

Також необхідно підготувати фахівців, які могли би на період епідемії надавати допомогу хворим. Проте держава також не виділяє кошти на те, щоб їх підготувати належним чином. Для цього потрібна апаратура та інші ресурси.