Що ви вішаєте на стіни у своєму домі? Можливо, репродукцію якогось відомого художника, картини когось з франківських майстрів або звичайні сімейні фотографії, які зберігають ваші приємні спогади? А може на стінах вашого робочого місця висить картина варта уваги багатьох? Для того, щоб цінувати роботи художників сьогодні не обов’язково потрібно бути знавцем, колекціонером чи навіть майстром. Чимало франківців люблять прикрашати стіни свого офісу та домівки чудовими картинами, інформує «Я франківчанин» з посиланням на «Репортер».
У домі колишнього мера Івано-Франківська
У домі колишнього міського голови Івано-Франківська можна побачити чимало гарних картин. Такі мистецькі роботи особливо цінує дружина Віктора Анушкевичуса Лідія. Проте родина не називає себе колекціонерами.
За словами Лідії Анушкевичус, коли Віктор був на посаді міського голови, він часто зустрічався з людьми, які пов’язали своє життя з мистецтвом. Допомагав їм у реалізації проєктів, випуску альбомів та організовував різні виставки. Крім того, вони разом брали участь на благодійних аукціонах, де купували деякі картини.
«Кожна робота має свою мистецьку цінність, але, крім цього, за нею стоїть конкретна людина, яку цінуєш, поважаєш, з якою пов’язана ціла історія. Наприклад, робота покійного Олександра Коровая, яку він подарував мені в останній рік свого життя, разом з книжкою зі своїми улюбленими віршами. Це – пам’ять», – ділиться дружина колишнього мера.
Жінка зізнається, що з усіх робіт вона не має якоїсь улюбленої картини. Каже, що найближче до душі лежить робота молодшого сина. А картина «Яремче» Яреми Стецика стало однією з улюблених. Своє захоплення цією роботою Лідія пояснює тим, що працює у місті Яремче і за цей час встигла полюбити його.
Ще одну цікаву роботу Анушкевичусам подарувала художниця і письменниця Алла Дудаєва. Пані Лідія говорить, що картину від знайомого художника сприймаєш якось по-іншому: дивишся не лише на художню цінність роботи, але й особистість людини, яка її намалювала, більше відкривається.
Картинна галерея у книгарні
Директор міського видавництва «Лілея-НВ» Василь Іваночко раніше хотів стати художником, навіть навчався за цією спеціальністю і три роки викладав малювання для дітей. Але пізніше Василь поміняв рід діяльності – зайнявся видавництвом, тому часу на малювання у нього не вистачало. Проте це аж ніяк не вплинуло на його захоплення мистецтвом. Він дотепер дуже цікавиться картинами.
«Я роблю художникам мистецькі каталоги. Деколи вони мені дарують картини. Намагаюся вибирати роботи, які мені приносять задоволення, прикрасити своє життя», – розповідає Василь Іваночко.
Одне із приміщень в офісі Василя перетворилося на справжню картинну галерею. Тут видавець тримає аж сто п’ятдесят картин! Щоправда, в приміщені не достатньо місця для того, щоб одразу розвішати всі роботи. Тому чоловік час від часу міняє експозицію.
Найулюбленіша картина Василя Іваночка – робота живописця Василя Красьохи. Ця картина настільки сподобалася видавцю, що він вирішив її купити.
«Тут – Заливаха, його не можна не любити. Це Мирослав Аронець. Я робив йому книжку, він ілюстрував свої вірші. Це – Микола Якимечко, мені подобаються його легкі етюди. Це плакат Іздрика, а це Денис Іванцев, його знаменита робота «Людина-машина». Це Назар Кардаш, теперішній вчитель художньої школи, мій одногрупник», – показує роботи художників директор франківського видавництва «Лілея-НВ».
Загалом, у колекції Василя є дуже багато робіт українських художників, що їх просто важко перерахувати.
Розгадувати мистецтво – насолода
Ростислав Шпук, фотограф, блогер і співзасновник «Підземного Переходу Ваґабундо» також зберігає у своєму домі дуже багато цікавих картин. Каже, що стіни дуже щільно завішані різними картинами. Ростислав навіть сам не встиг помітити, як назбирав таку колекцію.
Більшість картин, які він отримав в подарунок – роботи сучасних художників. Серед них можна виділити картини Яремака, Пліща, Погрібної, Яновського, Бринського, Буяка та Гривінського. А поза домом, в іншій колекції Шпук тримає дуже багато робіт вуличного художника Парфьона, який помер в Івано-Франківську шість років тому.
«Я допомагав Парфьону з «виживкою», а він приносив свої малюнки, інколи залишав у дворі під лавкою чи підкидав через хвіртку. Родичі десь поривались частини того позбутись, розгледівши в ньому деякі ознаки сміття, але стримувались», – пригадує Ростислав Шпук.
Колекціонер каже, що для нього розгадувати мистецтво – насолода. Тому він надає перевагу неоднозначним, абстрактним роботам, які спонукують до роздумів.
Важливо почати
Місцевий мистецтвознавець Анатолій Звіжинський говорить, що люди найчастіше вибирають ці картини, які їм найбільше лежать до душі. Тому він не бачить сенсу в тому, щоб радити комусь якусь конкретну роботу. Анатолій зізнається, що останніми роками в Івано-Франківську не зросла кількість поціновувачів живопису. Під час карантину значно зріс попит на картини, які люди купують як подарунок, а от на твори мистецтва попит впав.
Мистецтвознавець Анатолій Звіжинський рекомендує початківцям купувати кітчеві роботи. Деколи інтерес до мистецтва може починатися з дуже простого, а вже потім зрости до значних мистецьких творів.
