Прикарпатці знають Марка Черемшину як письменника, громадського діяча та адвоката. Він виріс на Косівщині. Жив у Снятині, де зараз діє присвячений йому літературно-меморіальний музей. Останні роки свого життя займався адвокатською справою. Далі на ifrankivchanyn.
Дитинство та студентські роки
Народився Марко Черемшина у 1874 році. Тоді він ще не був Черемшиною, адже це його псевдонім. Справжнє ім’я автора – Іван Семанюк. Народився в Кобаках, це село на Косівщині, у звичайній селянській родині.
Дитинство проходило в селі. У 1889 році закінчив школу. Батьки хотіли, щоб син здобув освіту, тому відправили його до Коломийської гімназії. Лекції там викладалися польською мовою, і її Івану довелося вчитися. Але вже згодом він став одним із кращих учнів. Цікавився літературою. Саме в Коломийській гімназії він познайомився із Василем Стефаником, якого пізніше з тієї гімназії виключили.
Іван Семенюк, після закінчення навчання поїхав до Відня, щоб отримати професію лікаря. Але, лікарська справа в університеті коштувала дуже дорого, тому від цього Семанюку довелося відмовитися. Натомість він вступив на правничий факультет.
Закінчивши Віденський університет, отримав диплом не одразу, а лише через 5 років. Тоді почав працювати помічником адвоката у Делятині, а в 1912 році – в Снятині.
Коли розпочалася Перша світова війна – переїхав в рідні Кобаки, а після її закінчення повернувся у Снятин, де вже й жив до кінця життя.
Творчість
Ще коли Марко вчився в гімназії у Коломиї, він захопився не тільки літературою, але й повсякденним життям регіону. Він багато читав про побут Галичини та Буковини, передплачував різні часописів. В ті часи він вперше спробував щось написати. Підписувався різними псевдонімами: Марко Легіт, Василь Заренко.
Незабаром написав і свій перший драматичний твір. Він мав назву “Несамовиті” і автор відправив його на літературний конкурс. Попри те, що критики оцінили “Несамовиту” схвально, текст її ніде не надрукували, на сцені не поставили. А потім й зовсім загубився його текст.
Новели
Хоча Черемшина і не став драматургом, ввесь досвід він вклав у написання психологічних новел, які відрізнялися глибоким драматизмом.
В 1896 році був надрукований “Керманич” – перше оповідання автора. Надрукували його у газеті, де пізніше були надруковані і й інші твори автора.
До першої повноцінної книги письменника, яка мала назву “Карби. Новели з гуцульського життя” увійшло багато оповідань, зокрема “Раз мати родила”.
Новели були присвячені бідному гуцульському життю за часів Австрії. Завдяки їи він отримав популярність та зайняв місце серед українських новелістів.
Після виходу “Карбів”, Черемшина взяв паузу в літературній діяльності. З 1919 року почали видаватися його нові новели. В них Марко описує галицьке село, а точніше те, що від нього залишилося, після війни.
Третім циклом оповідань письменника стали “Ласка”, “Верховина”, “Коляда”, “На Купала на Івана”.
Загалом, Марко Черемшина написав близько 60 різних творів.
