Серед гір та лісів, у маленькому селі на Прикарпатті, народилася маленька дівчинка. Це вже потім вона стане відомою поетесою, а зараз вона – дитина, яка дуже цінує та любить свій край. В кожному її вірші відчуваються фольклорні мотиви та колористика землі, де вона виросла та краю, де провела все життя. Далі на ifrankivchanyn.
Дитинство
В 1881 році на світ з’явилася перша дитина в сім’ї Ленартів. Назвали дівчинку Марійкою. ЇЇ батько Омельян був лісником, мабуть, тому Марійка і любила так ліс все життя. Спочатку сім’я жила в селі Білі Ослави, а через сім років після народження Марійки переїхали в село Уторопи. Крім дівчинки, у батьків народилося ще п’ятеро дітей.
Дівчинка зростала у любові та магії рідної землі. Вона слухала мамині пісні, легенди та перекази, вірші та казки й вбирала в себе ввесь колорит гуцульського краю. Пізніше, Марійка вкладе ввесь свій дитячий досвід у власні твори.
На жаль, батьки не могли їй оплатити повноцінну вищу освіту, тому дівчина всього добивалася сама. ЇЇ цікавість та бажання вчитися “змушували ковтати” книгу за книгою. Здобуті знання не раз знадобилися в житті. Саме в дитинстві й розпочався творчий шлях поетеси.
Життя та творчість
Для Марії Ленарт мрією було стати вчителькою. Після навчання, вона нарешті змогла отримати омріяну роботу на які провела сорок років життя.
В 1905 році створила власну сім’ю. ЇЇ чоловіком став вчитель А. Домбровський. Його погляди на тогочасну освіту дещо відрізнялися від традиційних. До звичних уроків він пропонував додавати ігри на перервах. Зокрема, щоб збільшити взаємодію між дітьми та педагогом.
Використовуючи власні вірші, Марія, допомагала учням краще вчитися. Завдяки їм вони швидше запам’ятовували матеріал та вивчали різні явища.
Марія Ленарт-Домбровська писала під псевдонімом Підгірянка. Псевдонім був вибраний невипадково, адже жила вона біля підніжжя гір, серед карпатських лісів та річок.
Перша поетична збірка була надрукована у газеті. Коли почалася Перша світова війна, сім’я Домбровських змушена була переїхати в австрійське місто. Живучи там, освітянка намагалася допомагати землякам. Організовувала школу для дітей і, звісно ж, писала. Всі емоції від тодішнього життя вона “вилила” у поемі “Мати-страдниця”. Тоді ж була написана нова поетична збірка.
Після війни, повернувшись на Батьківщину, Підгірянка почала ще більше писати для дітей. Втративши роботу на Закарпатті, сім’я переїхала і Марія працювала вже разом з доньками в різних сільських школах.
Внесок в літературний та освітній процес
Марійка Підгірянка була не тільки відомою поетесою, але й освітянкою. Вона дуже любила дітей і намагалася знайти до кожного з них підхід. Впроваджувала в освітній процес власні ідеї. Намагалася знайти оптимальний варіант навчання, який підійде кожному школяру. Процес навчання для неї був також творчим процесом. Разом з чоловіком в Івано-Франківськ (тоді це був Станіслав) вони видали Буквар українською мовою. Не можна заперечувати значний внесок Домбровської в систему освіти Прикарпаття.
Померла поетеса в 1963 році. Після себе вона залишила багато творів написаних для дітей, поем та віршів. Деякі з них й досі вивчають в школах.
На честь Марійки Підгірянки названо багато вулиць в містах та селах та Івано-Франківський театр ляльок. У Білих Ославах було відкрито музей, присвяченій народній улюблениці. У 2014 році біля нього було встановлено пам’ятник. Марійка Підгірянки вкладала у поезію не тільки набутий досвід та знання, але й власні емоції та власну душу. Саме тому її творчість актуальна й досі.
