Івано-Франківськ є найбільшим містом і обласним центром Прикарпаття. Місто назвали на честь великого українського митця та відомого громадського, політичного діяча Івана Яковича Франка. Щоправда до перейменування воно носило назву Станиславів і Станіслав. Крім того, в Івано-Франківську по сьогодні зберігається чимало унікальних історичних пам’яток. Далі про це читайте на «Я франківчанин».
Заснування і найменування
Точна дата заснування міста невідома. Але достовірні джерела вказують на те, що місто отримало Магдебурзьке право у 1662-му році. Саме цей рік сьогодні вважають датою заснування Станиславова.
До речі, якщо говорити про першу назву сучасного Івано-Франківська, то Станиславовом місто називалося з 1662-го по 1772-й роки. З 1772-го по 1918-й роки його перейменували на Станіслав. В деяких часописах можна зустріти ще таку міста назву як Станіславів. За часів радянської влади, починаючи з 1939-го року, місту повернули стару австрійську назву Станіслав. І лише у другій половині минулого століття, у 1962-му році, коли відзначали 300-річчя міста, його перейменували на честь Івана Яковича Франка. Щоправда деякі мовознавці і містяни зазначають, що радянська влада назвала так місто, керуючись суто політичними міркуваннями. Справа в тому, що тодішня партійна номенклатура дуже не хотіла, аби назву міста асоціювали з ім’ям іспанського диктатора Франсіско Франко, який вороже ставився до СРСР.
В наш час тривали різні дискусії, спрямовані на те, щоб знову перейменувати місто. Але будь-які пропозиції щодо цього були відкинуті міським головою Івано-Франківська Русланом Марцінківом.
Місцеві жителі часто використовують скорочені назви міста – Франківськ або Франик.
Місто-фортеця
Станиславів спочатку був відомий як місто-фортеця, яку звели за досить короткий термін – 5 місяців. Вона була побудована у формі шестикутника з додатковими бастеями, редутами і фортом. Ця велика споруда оточувала тодішню резиденцію засновників міста – палац Потоцьких. На вістрях шестикутника стояли 6 бастіонів. Вони були з’єднані між собою наземними коридорами, додатковими прибудовами і підземними тунелями. За деякими даними, ці ходи вели навіть до палацу Потоцьких. Вони були настільки просторими, що засновник міста Анджей Потоцький міг проїжджати ними каретою з кіньми.
Згідно з легендами, підземні ходи Станиславова вели аж до Галицького і Пнівського замків, які сьогодні належать до Івано-Франківської області. Цікаво, що не так давно, під час будівництва біля однієї з історичних споруд міста, робітники натрапили на один підземний хід. Дослідники і науковці вирішили розібратися в достовірності цієї легенди. Проте їм поки що не вдалося знайти виходи до тих замків з тунелю. Кажуть, однією з причин є те, що ці ходи знаходяться в дуже аварійному стані.
Центральна площа Ринок і Ратуша
Центральна площа Ринок, яку ще називають історичним серцем міста, раніше мала недобру славу. Її називали Площею Смерті, бо тут колись публічно страчували і катували людей.
Так, наприклад у 17-му столітті було проголошено смертний вирок одній жінці, яку звинувачували у чаклунстві. Насправді ця жінка обвинувачувалася у розбещені юнаків, але її засудили до спалення у чаклунстві через відсутність відповідної статті. Це, до речі, єдиний випадок аутодафе (прилюдне спалення на вогнищі), який зафіксували в старому Станиславові.
Також відомо, що навесні 1754-го року на площі Ринок стратили ватажка опришків Василя Баюрака. Місцеві жителі розповідають легенду про те, що після цієї страшної страти на цьому місці постійно ставалися нещастя, через що Ратушу аж кілька разів довелось перебудовувати. Подейкують, нібито у споруді досі живе дух страченого опришка, який в ночі любить влаштовувати музичні концерти.
Івано-Франківська Ратуша – по-справжньому унікальна споруда. Вона єдина в цілій Європі має позолочений шоломоподібний купол. Споруда зведена у стилі функціоналізму. Таких будівель, насправді, в Україні дуже мало.
Фонтан-пам’ятник яйцю
Фонтан із яйцем біля Івано-Франківської ратуші – це єдиний пам’ятник яйцю в Україні. Та й взагалі, у світі таких пам’ятників, напевно, небагато.
Часто туристам розповідають, що цей пам’ятник у місті встановили яйцю, яке у 2004-му році студент Дмитро Романюк кинув у тодішнього кандидата в президенти України Віктора Януковича, який відвідав Івано-Франківськ. І справді, через той випадок про Івано-Франківськ почув чи не цілий світ. Як би не хотілося вірити в цю версію, історія пам’ятника яйцю у місті має зовсім інше походження.
Цей пам’ятник в Івано-Франківську встановили ще за кілька років до того, як стався вищезгаданий інцидент. Його місту подарували майстри-скульптори після одного з фестивалів. Пам’ятник є символом зародження життя. Вже понад два десятка років він прикрашає Центральну площу Івано-Франківська. Аналогів йому в Україні досі немає.
Без трамваїв або пішохідне середмістя
У багатьох містах України сьогодні діють трамваї, які є досить поширеним громадським транспортом. Так, в центрі Львова, що поблизу Івано-Франківська, можна зустріти багато трамваїв. Але цього не скажеш про самий Франківськ. Тут їздять тролейбуси та автобуси, але трамваїв у місті ніколи не було.
Цікаво, що наприкінці 19-го століття у Станиславові планували спорудити трамвайну систему. Для цього вже був створений проєкт і навіть затверджено маршрути. Але всі плани перекреслила Перша світова війна, після якої до проєкту вирішили не повертатися.
Центральна частина міста повністю пішохідна, що робить Івано-Франківськ ще цікавішим і привабливішим для інших. Більшість франківців люблять пішохідні прогулянки містом.
Залізничний вокзал
У 1866-му році у Станиславові побудували перший залізничний вокзал. Дату зведення залізниці можна побачити на металевих стовпах, що стоять на пероні станції.
Це була друга на Галичині залізниця, яка з’єднувала Львів, Станиславів і Чернівці.
Сучасна будівля вокзалу значно відрізняється від тої, що була на початку. У другій половині 19-го століття споруду побудували з використанням елементів мавританського стилю: округлі вікна, арки та ребристі колони.
До речі, перші у місті електричні лампи встановили у 1897-му році саме на вокзалі.
Івано-Франківськ і справді є дуже цікавим містом з багатою історією і культурою. Та про все одразу й не розкажеш. Але відвідавши це місто, можна відчути теплу атмосферу і затишок, який передають місцеві легенди і пам’ятки.
