Найбільш відомим музеєм в нашому місті є Івано-Франківський краєзнавчий музей. Його можна назвати науковим і культурним центром Прикарпаття. Сьогодні у цьому музеї міститься найбільше зібрання пам’яток з історії, культури та етнографії на цілому Прикарпатті. Але до часу створення краєзнавчого музею в Станиславові відкривали цікаві виставки, а на початку ХХ століття було створено перший Покутський музей.
Про перші виставки, Покутський музей та історію Івано-Франківського краєзнавчого музею читайте далі на «ifrankivchanyn.com».
Перші виставки і Покутський музей
У деяких містах України перші музеї з’явилися ще на початку ХІХ століття. Проте історія Івано-Франківського краєзнавчого музею починається у другій половині ХІХ століття. Адже в той час по цілій Галичині організовували господарські та історико-етнографічні виставки. Це було зумовлено впливом краєзнавчого руху, який тоді охопив багато міст Західної Європи. Так, у 1879 році одну з таких виставок організували в Станиславові. На цій виставці було представлено такі експонати, як вишиванки, ткацькі і глиняні вироби майстрів з Покуття і Гуцульщини, роботи відомого на той час майстра художнього різьблення Юрія Шкрібляка. Пізніше подібні виставки провели також в інших містах Галичини. Це стало своєрідним поштовхом для створення музеїв по цілому краю.
В Івано-Франківській області музеї почали з’являтися лише після Першої світової війни. Зокрема, у 1928 році в Івано-Франківську (раніше Станиславів) відкрили перший регіональний Покутський музей. Експозиція музею здебільшого представляла історію польського шляхетного роду Потоцьких, які були засновниками Станиславова, і вказувала на приналежність Західної України до Польщі. І це також стосувалося українських мистецьких пам’яток.
Створення і відкриття обласного історико-краєзнавчого музею
1 грудня 1939 року Тимчасове управління Станіславської області прийняло рішення про створення обласного історичного музею в місті Станіслав на базі Покутського музею, музею Гуцульщини у селі Жабйому (нині селище Верховина) та окремих музейних виставок.
Майбутній Івано-Франківський краєзнавчий музей офіційно відкрили 1 травня 1940 року. Спочатку він розміщувався в одному з будинків на вулиці Галицькій (сьогодні це бібліотека медуніверситету). У цьому музеї було три відділи: історичний, народної творчості і природознавчий. До фондів музею ввійшли зібрання з Покутського музею і музею Гуцульщини. Всього тут налічувалось 15 500 одиниць збереження.
Навесні 1941 року Станіславський історико-краєзнавчий музей розпочав археологічні розкопки в селі Крилос, що в Галицькому районі. В результаті археологам вдалося виявити староруське поселення на Юріївській горі. Але згодом ці розкопки довелось припинити через війну, яка також точилася на території Західної України.
Крім того, у роки Другої світової війни велику частину музейної експозиції, зокрема колекції народного мистецтва, історичний архів і нумізматику відправили на схід. На жаль, ці збірки так і не повернули закладу. А під час німецької окупації поблизу будівлі музею впала бомба, яка пошкодила споруду. Тоді частину музейних збірок просто розікрали.
Під час радянської влади (1950-ті роки) фонди краєзнавчого музею зазнали непоправної шкоди. Так, у 1952 році було списано і знищено майже 3 тисячі експонатів, які на думку тодішнього правління були «ворожими до радянської влади та матеріалістичного світогляду трудящих». А у 1953 році до Києва відвезли ще 600 експонатів.
У 1957 році музейні експозиції були перенесені в приміщення міської ратуші. Після ремонтних робіт, які провели в ратуші у 1959 році, було відкрито нову експозицію. До речі, сучасну ратушу в Івано-Франківську будували з метою розмістити на двох поверхах приміщення музею, бібліотеки та архіву.
Сьогодні в Івано-Франківському краєзнавчому музеї діє кілька відділів: природознавчий, археологічний, історичний, народного мистецтво, реставрації. Музей регулярно відвідують як жителі міста, так і гості, які хочуть більше дізнатися про історію Прикарпаття.
