Містяни, в честь яких названі вулиці Івано-Франківська

30. June 2021 Diana Kravets

Ні для кого не секрет, що Івано-Франківськ дуже компактне та маленьке місто, пише ifrankivchanyn.com. Втім, воно має аж понад 500 вулиць. Назва кожної з них різна. На це вплинуло багато чинників, зокрема, війни та радянщина. Тому вулиці часто перейменовували, декомунізували тощо. То хто ж ці люди, в честь яких названі вулиці?

Вулиця Сорохтея

4

Осип Сорохтей - це педагог, маляр та карикатурист. Хоча він народився у Львівській області в 1890 році, сім’я згодом переїхала до Станіславова. Батько був чехом і потрапив в ці краї працювати залізничником. Мати мала польське коріння. Невдовзі після переїзду родини до Станіславова батько Осипа загинув. Хлопчик залишився рости без тата. Ще змалку він дуже любив малювати і шукав для цього будь-яку можливість. Бували випадки, коли він тікав зі школи, щоб попрактикуватися майстерності у свого вчителя. Він був невдалим художником-малярем, але як вихователь - найкращий. В 1910 році Сорохтей закінчив навчання та здобув фах вчителя у місцевій семінарії. Вже наступного року розпочав навчання у Кракові, в академії мистецтв. Важливо, що записався він туди як українець. З початком Першої світової війни пішов на фронт. Навчання довелося перервати, але вже після закінчення військових дій він його продовжив. Після його закінчення почав працювати у закладах освіти Станіславова на посаді вчителя малювання. Мистецькі роботи Сорохтея були в акварельній техніці, а також техніці рисунку. Олії він використовував дуже рідко. Творив натюрморти, портрети відомих українців, картини соціально-побутового характеру. Також, релігійні композиції, ілюстрації до книг. 

Вулиця Сорохтея отримала свою назву у 1995 році. До того вона називалася “Під Божою опікою”. Під час Другої світової війни, а найближче до її закінчення вулиця отримала назву Гастелло. Вже після цього її й назвали на честь франківського містянина. 

Пластунка та відома хорунжа УСС

3

Вулиця Галечко названа на честь представниці українського інтелектуального жіноцтва. Це січовий стрілець Софія Галечко. Вона народилася 1891 року та була єдиною дитиною в сім’ї. Батько - поштовий урядовець, мама - вчитель, давала приватні уроки.  Після закінчення школи, Галечко здобула освіту в польському університеті. Завжди була активною громадською діячкою. Вступила до організації “Пласт”. На початку Першої світової війни вона стала добровольцем УСС. Брала активну участь у боях, за що не раз була відзначена. В 1914 році навіть була нагороджена “медаллю за хоробрість”. Потім отримала підвищення та стала хорунжою. Завжди була хороброю та сміливою. Не боялася труднощів.  В 1918 році, на жаль, трагічно загинула. Розповідають, що в той день вона купалася в Бистриці в Івано-Франківській області і втопилася. В місті Надвірна навіть проходить фестиваль стрілецької пісні імені Софії Галечко.

Вулиця Софії Галечко знаходиться недалеко від вулиці Сорохтея та вулиці Чорновола. Це невелика та затишна вуличка, з якої легко можна дістатися до міського парку чи стадіону “Рух”. 

Ольга Кисілевська

2

Вулиця Ольги Кисілевської знаходиться недалеко від вулиці Гната Хоткевича. Названа вона на честь відомої письменниці та журналістки. Ольга Кисілевська народилася у сім’ї священника. Своє дитинство провела на Тернопільщині, але батько помер і дівчина пішла навчатися у школу в Станіславові. Там же вона вступила в товариство “Руських жінок” та долучилася до жіночого руху. Ольга Кисілевська стала активною діячкою та засновницею перших станіславських жіночих товариств. разом із громадською діяльністю,  вона розпочала також журналістську та літературну. З початком нового 20 століття стала відома, як авторка нарисів сільського життя, оповідань та нарисів про життя інтелігенції. Ще замолоду перейнялася ідеями Наталії Кобилянської про жінок. Постійно докладала багато зусиль, щоб розкрити внутрішній світ жінки, розповісти про виховання молодого покоління. Ольга Кисілевська написала багато статей та збірок, в яких виражала свою соціальну позицію та розповідала про громадянські цінності. Свої праці друкувала у періодичних виданнях, наприклад “Світ” та “Нова хата”. Літературна діяльність почала активно розгортатися разом із закордонними поїздками авторки та подорожами Україною. В рубриці “З моїх мандрівок” постійно публікувала нариси про подорожі, репортажі та портрети. Вона вивчала різні краї та місця і все це вилилося у багату творчу діяльність.  

Відомий бібліотекар

1

Василь Пашницький народився у с. Вовчинцях, зараз воно входить до складу Івано-Франківська. Навчався у гімназії, але розпочалася Перша світова війна. Василю тоді було 15 років і він пішов на фронт. Після закінчення війни Пашницький записується у гімназію, щоб закінчити навчання. Василь голодував, доношував старий одяг, адже із родини у нього залишився тільки батько. Почав заробляти репетиторством, та читав багато книг і витрачав на них немалу суму. Був бібліофілом - краще не поїсть, але купить та прочитає книжку. Був постійним відвідувачем книгарень та бібліотек. Паралельно збирав власну. Ще бувши студентом львівського університету він склад бібліотеку, в якій було понад тисячу томів. Завершивши навчання  повернувся до Станіславова, де почав вчителювати. Викладав польську мову та літературу. В 1940 році Василь Пашницький став директором станіславської бібліотеки обласного значення. Він постійно шукав старі видання, збирав книги. Саме за це й розплатився власним життям. В 1941 році його спочатку заарештували, а потім й розстріляли. Пашницький запам’ятався франківцям не тільки як бібліотекар та збирач книг, але і як філолог та вчитель. Саме тому на його честь й назвали одну із франківських вулиць. 

Вулиця Пашницького знаходиться недалеко від вулиці Тичини, за декілька хвилин ходьби від Центрального ринку. 

В Івано-Франківську справді багато вулиць, кожна назва якої пов’язана з певною подією чи відомою особистістю. Важливо знати їхній життєпис, адже це невіддільна частина історії міста та країни.