Споконвіку проблема мови завжди була першочерговою на українських землях. Вона пережила і Валуєвський, і Емський укази, але все-таки з часом вирвалася на волю і стала вільною. Колись людей утискали, садили за грати за те, що вони розмовляли рідною. Наша мова пережила багато репресій, якими намагалися повністю знищити її. Більше на ifrankivchanyn.
Сьогодні виникло розголосся між людьми Франківщини стосовно цього ж питання. Якою мовою повинен говорити українець під час війни з Росією: українською чи російською? Якщо частина людей підтримує сторону того, що зараз це питання не на часі, то інша частина – впевнена в тому, що розмовляти мовою агресора зараз не варто.
Івано-Франківськ і проблема мов
Руслан Марцінків, міський голова, попросив не робити зараз конфлікту стосовно цього питання між собою, бо це й справді, не на часі. На часі – перемога та допомога країні. Мер міста просить містян не порушувати зараз мовне питання, адже ворог намагається й так розхитати максимально тили. Наголосив також Руслан Марцінків на тому, що потрібно аналізувати речі, які відбуваються і обговорюються навколо.
Насправді, ця проблема виникла на багатьох куточках Західної України, оскільки там всі звикли до своєї рідної і нікому незвично чути не своє.
«Нам може не подобатися російська мова, але ставтеся з розумінням» – Руслан Марцінків.
Часом навіть у маленьких селищах людям не до вподоби чути не своє, проте більшість у будь-якому випадку ставляться до цього з розумінням, бо всі розуміють, що допомога зараз важливіша будь-яких конфліктів.
Питання мови в країні завжди залишається і буде залишатися, тому що це вільна країна. Ніхто ж не буде протирічити українцю, який хоче розмовляти польською, англійською чи німецькою. Проте чи є такі українці взагалі?
Франківці намагаються сьогодні звикнути до звучання російської мови на всіма відомій Сотці, у чудових закладах і будь-де, де вона тільки може звучати.
Здебільшого мовний конфлікт виникнув у соціальних мережах, де люди обговорюють цю тему і не так сперечаються, як висловлюють свою думку. Правильно, свою вільну думку у вільній країні, де є свобода слова.
Проте людяність та гостинність франківців все-таки залишається на першому місці, а це і є головним показником сьогодні. Україна єднається щодня все більше і більше, і наш Івано-Франківський тил не виняток. Тут стоять на допомозі, на підтримці з широко відкритими обіймами для внутрішньо переселених осіб, які втратили свою домівку. Можливо, хтось з них повернеться додому, а хтось – знайде свій прихисток тут.
