7 Жовтня 2022

Волонтерська діяльність: безкоштовні курси української мови для переміщених осіб від Прикарпатського національного університету

Related

Олімпійська призерка Людмила Лузан: кар’єра і досягнення франківської каноїстки

Серед спортивних досягнень веслувальниці-каноїсти Людмили Лузан – численні медалі...

Франківський півмарафон: історія забігів, основні маршрути й благодійність

Понад тисячу людей щороку збирає у Івано-Франківську масштабний забіг...

Як удосконалити догляд за зубами

Догляд за зубами – процедура, якою не варто нехтувати...

Чому швидко сідає батарея на планшеті та як цьому зарадити

Одним із надзвичайно корисних гаджетів сучасного світу є планшет....

Встановлення газового котла у Львові: де замовити послугу за доступною вартістю?

Газовий котел вважається одним із найбільш поширеним генераторів тепла...

Share

Профком студентів та аспірантів спільно з Факультетом філології запустили безкоштовні курси з української мови для внутрішньо переміщених осіб.

Через незначні мовні конфлікти в місті, багато людей вирішили долучитися до його вирішення, зокрема і Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Волонтери-викладачі, які готові ділитися знаннями та допомагати людям удосконалювати рівень розмовної нашої солов’їної, милозвучної, прекрасної  мови. Студенти магістри також готові підключатися до такої ініціативи Профкому студентів і Факультету філології та допомагати всім охочим. Далі на ifrankivchanyn.com.

Декан Факультету філології, Голод Роман Богданович підтримав ініціативу Профкому студентів та аспірантів, тому що вважає, що зараз хороший час допомагати всім, чим тільки можна. Тим паче допомагати з  вивченням та удосконаленням рідної мови – це дуже хороша справа.

Це просто нова зона комфорту – українська

Роман Богданович запевняє в тому, що будь-які заходи, які сприятимуть популяризації української мови є доречними в будь-який час.

«Ми займалися культурно-просвітницькою діяльністю і до війни, а під час війни, враховуючи потік переселенців, які рятуються від вибухів і смертей, що несе війна, ми бачимо дуже багато людей приїжджають до нас і серед них є ті, які змінюють своє мовне середовище з російського на українське. Такі люди просять самі, аби організувати курси із поглибленням знань мови. Звісно, що ми раді піти на зустріч у таких речах. І я не маю жодного сумніву, що колеги з Факультету філології радо будуть зустрічати всіх охочих на цих курсах і будуть вчити їх вдосконалювати українську мову. Жодних проблем у цьому не буде.»

Також декан Факультету філології впевнений в тому, що мову знати та розуміти важливо, тому що останнім часом це доводить нам і саме життя.

«Всі ми знаємо цю знамениту тезу Путіна, що Росія закінчується там – де закінчується російська мова.  Зараз вони думали, що будуть спекулювати питання приниження російськомовних в Україні, але досвід показав, що за всі ці роки лагідної українізації довели, що ніякого насильства вивченням української мови за 30 років Незалежності України  не було. І всі російськомовні в унісон, хором на  проукраїнських мітингах, вже навіть в захоплених містах таких, як Херсон кричать окупантам, що ніхто нас не примушує говорити українською мовою. Тим не менше, це дає підставу окупантам для того надумані знаходити моменти пов’язані із нібито захистом російськомовних.”

Роман Богданович переконаний в тому, що  в Україні лагідне законодавство та ніхто тут ніколи не постраждав за те, що розмовляє російською мовою у державі. І не має підстав, щоб розпалювати міжнаціональні суперечки, які базуються на «невирішеності» мовного питання.

«Для зручності та комфортну людям, які переїхали на Західну Україну, ми будемо створювати згадані курси та всіляко сприяти тим, хто хоче вивчити чи вдосконалити знання української мови. Нехай «рускій мір» закінчується на українських кордонах разом із російською мовою. Як мовою масового використання у всіх сферах життєдіяльності. Ніхто ж не забороняє нікому спілкуватися вдома чи обирати конфесійною мовою російську.»

Проте декан Факультету філології стверджує, що тут йдеться про інше. Про те, що повинна бути одна єдина державна мова, яка скріплює всіх у одне національне ціле. Роман Богданович вважає, що саме життя підказує українцям, що знання мови є актуальним.

Оскільки курси будуть проводитися в онлайн режимі, то одним з головних питань до декана та викладача, який вже має досвід у проведенні таких занять дистанційно не перший рік, чи взагалі ефективне це дистанційне навчання та будь-які курси?

«Мені здається, що вивчення української мови будь-якого віку буде проектувати ту ситуацію, яку ми маємо під час навчання і студентів. Ті студенти, які хочуть вчитися, вони і дистанційно можуть здобувати освіту. Адже вони працюють в унісон зі своїми викладачами та легко здобувають потрібний результат.»

Голод Роман Богданович вважає, що все залежить від ініціативи людей та їхнього бажання, тоді дистанційне навчання буде максимально сприяти засвоєнню будь-якого матеріалу та ніяких проблем не буде виникати.

Запевнив також, що з власного досвіду, більшість внутрішньо переміщених осіб знаходиться в районах, не всі живуть у Франківську, тому не всім може бути комфортно відвідувати офлайн заняття.

«Адже там, де є Інтернет, люди спокійно зможуть з будь-якого населеного пункту підключитися та навчатися.»

Роман Богданович порадив людям, які хочуть вдосконалити свої знання, не шукати зону дискомфорту в українській мові.

«Це нова зона комфорту буде для цих людей, але ніяк не дискомфорту. Тому що це рідна мова. Інша справа, якщо її трішки призабули, десь політика русифікації впливала на те, що люди перестали нею спілкуватися у побуті. Але ми можемо це виправити, тому що зараз ми будуємо нову культуру. І мова тут на ключових позиціях, тому що  вона наш основний фактор самоідентифікації українства і це код нації».

Завжди можна навчатися чомусь новому

Ідея курсів виникла власне у Голови Профкому студентів та аспірантів Дюка Назарія, який теж радо поділився своїми враженнями з нашими читачами.

«Стосовно ідеї виникнення мовних курсів, направду неодноразово зустрічали людей, які є внутрішньо переміщеними до нас на Франківщину. Багато, хто з них робив компліменти та казали, що їм дуже подобається українська мова, але вони недостатньо вивчали та відповідно хотіли би навчитися розмовляти красиво рідною мовою.»

Назарій Дюк запевняє,що спільно з Головою Профбюро Факультету філології довго думали, як це краще зробити. Оскільки станом на зараз у час війни не на часі  розпалювати мовний конфлікт. Тому вирішили запропонувати ідею саме добровільних курсів для людей, яким це цікаво.

«Кожна людина може записатися, може удосконалити свою українську мову. І якби це не було ми можемо побачити зараз на території Франківщини скільки осіб є прихильниками рідної мови, які цінують це надбання наших предків.»

Конфлікти потрібно вирішувати, а не розпалювати їх, тому вирішенням проблеми для франківців стали добровільні курси.

Для Голови Профкому студентів та аспірантів мова – це ідентифікатор кожної країни.

«Німці говорять німецькою, поляки – польською, французи – французькою, англійці – англійською. Я вважаю, що українці повинні розмовляти українською. Так, у нас пострадянське суспільство. Багато, хто народився тоді, коли всі розмовляли російською, навчали нею людей, але я вважаю, що завжди можна навчитися чогось нового.

Хтось з нас зараз вчить англійську, німецьку, можна й вчити українську. Для мене мова – це ідентифікатор українця.»

Також Дюк Назарій стверджує, що легка українізація під час війни потрібна, але добровільна, а не примусова. Адже ми живемо у вільній країні, і ніхто ні до чого примушувати не повинен нікого.

« Тобто люди, які хочуть вивчити історію України, її традиції, мову, то їм однозначно потрібно в цьому посприяти. Так, як Україна – це не тільки земля, просторі лани. Це в першу чергу – люди. Без людей не буде України. Чим більше людей знають українське, люблять і  розуміють, тим більшою та сильнішою стає Україна. А по закінченню війни, я вважаю, що потрібно проводити таку інформаційну політику стосовно українізації, мотивувати людей, щоб переходити на українську мову, культуру та традиції.»

Побажав Назарій Дюк людям,  які прагнуть удосконалити мову на курсі, отримати від нього максимум задоволення.

«Хочу побажати всім, хто долучиться, отримати максимум задоволення від курсів і знайти собі там друзів та однодумців, з якими в подальшому могли би просувати цю ідею в маси: друзям, родичам. І, звісно, все буде Україна.»

 Насправді, такі вирішення мовних конфліктів, які часом виникають на теренах Західної України, говорять тільки про те, що  наші українці – це свідомі люди, які вміють єднатися, допомагати один одному та показувати те, що будь-яку проблему ми можемо вирішити і без суперечок і зайвих доведень. Всі люди проживають у вільній країні і кожен, хто бажає завжди може спробувати у своєму житті щось нове. Насильницька українізація ніколи не стане ефективною, тому якщо її не було на теренах України впродовж останніх 30 років, то й зараз до цього ніхто вдаватися не буде. Але тут буде сильна, мирна, щаслива Україна, де люди вміють знайти вихід із ситуації та з неможливого зробити можливе.

.,.,.,.