27 Листопада 2022

“Терор через українську та крики про допомогу”: мешканка Херсона розповіла про “пекло” російської окупації

Related

Хто такі відьми. Чаклунки Прикарпаття

Відьма - часто вживане слово в нашому побуті. Його...

Як зігрітись, коли у Франківську немає світла

В силу останніх подій, напевно, багато хто згадав про...

Відомі люди Франківщини

Україна славиться відомими діячами літератури, культури, мистецтва. Вихідці з...

Актори Івано-Франківського драмтеатру, які здобули успіх

Драматургія в Івано-Франківську набирає обертів, афіша з виставами кожного...

Спортивні секції в Івано-Франківську

Спорт - це важлива складова в нашому житті. Любов...

Share

Її помешкання привласнили російські військові, продукти закінчувалися, ще й канонада обстрілів у Херсоні не зупинялася. Про це розповідає Тетяна, яка протягом двох місяців разом зі сім’єю виживали у російській окупації, після того, як росіяни зайшли у її рідне місто, пише ifrankivchanyn.com.

Жінка каже: не вистачало не лише продуктів, які змітали з магазинів не містяни, а й грабували росіяни, а й ліків. Більше того окупанти влаштували «полювання» на україномовних громадян, інформує «Суспільне».

Тетяна зізнається: хотіли покинути рідне місто ще з початком повномасштабної війни в Україні, проте не мали змоги. З міста тягнулися величезні черги з авто. Опісля у Херсон зайшли росіяни. Відтоді почався терор.

Люди зникали і вже не поверталися

Люди страждали через рідну мову та вимовлене слово українською. Часто зникали і більше не поверталися. Життя в окупованому Херсоні почало перетворюватися на пекло. Був період, коли сім’я була змушена обходитись без продуктів. Тим часом російські бійці крали все, що бачили. Від голоду мешканців Херсона рятували місцеві фермери, проте суми доводилось викладати за їжу чималі.

Згодом, пригадує Тетяна, містяни наважились і почали виходити на проукраїнські мітинги. Окупанти не залишили це поза увагою: хтось отримав катування у відповідь, когось просто не стало. Жінка каже: не рідко чула крики з проханнями допомогти, але вдіяти нічого не могла. Знала: сама беззахисна і порятунку не чекала ні від кого. Катастрофічна ситуація склалася у місті і з роботою: виїхати люди не могли, а вакансій не було. Пенсії також не виплачували.

Дали три хвилини на вихід

Найжахливіше було, коли окупанти стали на порозі її помешкання. Жінка каже: прийшли гуртом. Тетяна відразу вхопилася за телефон і сховала за ліжко, аби не дісталося за патріотизм. Тільки відчинила, окупанти відразу зайшли і сказали назватися й показати телефон. Дали три хвилини на вихід. Вона схопила дитину, деякі речі і вибігла у тапках та халаті з дому. Прихистила сестра. На ранок з чоловіком та чотирма дітьми вирішили тікати з Херсона, тож почали шукати шляхи порятунку. На допомогу прийшов незнайомець: допоміг поїхати іншою дорогою, аби їхнє життя не обірвала міна.

Коли почули, що стріляють по сусідньому авто, подались навтьоки. Від загибелі врятував сильний туман, адже авто було світлого кольору. Та попереду був блокпост окупантів. Перевіряли телефони і документи. У чоловіків шукали татуювання на тілі.

Врятувалися, зараз оселилися в Івано-Франківській області. Прихистили сім’ю бабуся та дідусь, які допомагають їм, чим можуть. Дуже про них піклуються. Хоча сім’я після всього пережитого у безпеці, все ж переживає за своїх родичів. Вони залишилися в окупованому Херсоні.

Помешкання сім’ї зайняли російські окупанти. Не так давно жінці повідомили, що вороги шукають порожні квартири, аби поселитися в них замість тих, хто виїхав на підконтрольну Україні територію. 

.,.,.,.