19 Березня 2024

Епідемії в історії міста

Related

Як вибрати зимове взуття для дівчинки у Франківську: головні моменти

Дитяча ніжка росте настільки швидко, що подекуди за сезон...

Талановиті сучасні письменники Івано-Франківщини

Сучасна українська література наповнена талановитими письменниками, які у своїх...

Особливості та різновиди металорізального інструменту

Інструмент для обробки металу – це поширені конструкції, призначені...

Якими є кращі ігрові автомати Pin Up Casino?

Сучасні гравці є надзвичайно вимогливими. Це можна пояснити постійно...

Безпека та комфорт: Ключова роль шиномонтажу

Шиномонтаж – це не просто процедура заміни шин, це...

Share

Сучасна медицина лікує від багатьох, колись смертельних хвороб. Та це не відміняє ризику виникнення епідемій. 18 століття було важким випробуванням на смертельні хвороби для Станиславова. Навіть від грипу смертність була дуже високою, що вже говорити про чуму, холеру, іспанку. Тож зануримось глибше в темні часи епідемій старого Франківська на сайті ifrankivchanyn.com.

Що таке епідемія

Епідемія – масове поширення інфекційного захворювання за короткий проміжок часу на певній території. Епідемія пов’язана з епідемічним процесом – постійна передача інфекції від хворих до здорових. У звичних умовах цей процес протікає збалансовано. Якщо змінюються певні чинники – це призводить до росту інтенсивності передачі інфекції та розвитку епідемії.

Щоб виникла епідемія, потрібен ряд передумов:

  • активні джерела інфекції;
  • неможливість спротиву шляхом передачі;
  • присутність носіїв;
  • наявність сприйнятливого населення;
  • порушення санітарних правил;
  • недостатня профілактична робота органів охорони здоров’я.

Розвитку епідемії сприяють:

  • велика щільність населення на певній території;
  • вогнища інфекції, які передають комахи;
  • переміщення місцевого населення;
  • поганий комунальний благоустрій і скупчення в оселях;
  • порушення санітарних вимог на виробництві;
  • низький рівень санітарної культури населення;
  • неправильна організація вакцинації;
  • погана організація санітарно-протиепідемічної допомоги населенню.

Найбільшими епідеміями в Україні з 18 по 20 століття були: чума, тиф, кір, кашлюк, холера, скарлатина, малярія, грип, дифтерія, віспа. Вони періодично повторювались.

Чума в старому Франківську

У 18 столітті темні часи епідемій дістались і до Станиславова. Почалось все у 1730 році із чуми, яку привезли з Туреччини вірмени. Чума – чорна смерть, мор. Дуже небезпечне і смертельне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом. Починається все із високої температури, збільшуються лімфатичні вузли, починається гостра пневмонія. Смерть може настати упродовж кількох днів. Виздоровлюють лише 5%. 

В місті відбувався справжній кінець світу. На вулицях лежали трупи. Хто міг – втікав. Та раді таким втікачам в сусідніх містах не були. Людей виганяли та не пускали, щоб самим не підхопити заразу. Найбільш сміливими були священики. Саме вони залишались допомагати хворим, в той час як багато лікарів втекли. Здорові шукали спасіння в храмах та молились, аби Бог позбавив їх того страшного недугу. 

Точну кількість жертв не вдалось встановити, але для нових поховань місцева влада Станиславова мусила відкрити нове кладовище на Тисменицькому передмісті. Кажуть, що це місце коло костелу св. Йосипа. Після згасання епідемії, містяни встановили пам’ятник з фігурою Христа, що стояв коло теперішнього готелю “Надія”.

Друга чума

У 1770 році під час російсько-турецької війни,  в Станиславові була база царських військ. Російські військові привезли заразу разом із турецкими трофеями. Цього разу епідемія мала значно більші масштаби. Вразила вона, в основному, бідні райони. Жебраки втікали в навколишні ліси, де і помирали. Місцеві вірменські багатії намагались допомагати біднякам і роздавали їм харчі. При цьому, багато хто з них хворів і теж помирав.

По місту розклеювали листівки з інформацією як себе вести під час епідемії: митись водою з оцтом; поливати оцтом в покоях розігріту цеглу; обкурювати дім ялівцем, ладаном; не виходити на вулицю голодним; на вулиці весь час жувати щось пряне (імбир, калган,корінь ір) та спльовувати слину; нюхати бальзамічний оцет; вмиватись оцтом під пахвами та в паху; носити на тілі ладанку з камфорою.

Невідомо точно, що сприяло завершенню епідемії, чи морози, чи камфора, але чума відступила з міста. Забрала собою 1332 людей, коли населення становило 5,5 тисяч. В честь перемоги над чумою містяни встановили пам’ятну колону на Лисецькому передмісті. 

Холера

В Станиславові епідемія азіатської холери почалась в 1831 році. Забрала життя декількох тисяч жителів. На згадку залишився холерний цвинтар, коло сучасного залізничного мосту на Незалежності. 

Холера – шлункова інфекція, що провокує постійний пронос. Людина дуже швидко помирає від зневоднення. Часто, хворі навіть не мали часу дойти до лікаря. В лікарні таких хворих тримали на спеціальних ліжках з отвором для випорожнень. Їм давали пити багато рідини та годували яблуками, сиром.

Іспанський грип

До Станиславова хвороба приїхала через залізницю. Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році, велика кількість поляків, угорців, чехів верталась на Західну Україну зі Сходу. Була осінь, люди тіснились в вагонах, без засобів гігієни, в холоді та сирості. Це стало приводом для спалаху епідемії. 

Іспанка (іспанський грип) – легенева чума, або гемороїдальний грип. Це гострий вірус грипу, ускладнений пневмонією. У хворих спостерігалось посиніння обличчя, кашель з кров’ю. Якщо не почати лікування вчасно, легені наповнювалися кров’ю і людина задихалась. 

Після прибуття потягів, у вагонах знаходили безліч трупів та хворих. Тих, хто вижив направляли в лікарні, які були переповнені військовими ЗУНР. Брак медикаментів та відсутність імунітету до хвороби призвели до того, що іспанський грип передавався дуже швидко. Смертність просто вражала. За підрахунками, загиблих було близько трьох тисяч. Епідемія пішла на спад весною наступного року. На старому цвинтарі могили січових стрільців і досі нагадують про ті страшні часи. 

Як зараз у Франківську борються із цими хворобами

Чума – це гостра інфекційна хвороба. Вона протікає із лихоманкою, ураженням лімфатичної системи, інтоксикацією, змінами шкірного покриву та легень. Збудником є чумна паличка, котра перебуває в тілі зайців, кролів, гризунів, або диких тварин, котрі харчуються ними. Переносять захворювання і комахи, які харчуються кров’ю (воші, кліщі). Людина є дуже сприйнятливою до збудника чуми.

Бубонна (найпоширеніша) чума характеризується: різким підвищенням температури; ознобом; головним болем; нудотою; слабкістю м’язів; запамороченням; рвотою; спазмами; тривогою; переляком; хворий говорить маячню; порушенням координації; мови; лімфаденітом. Серед ускладнень після чуми є гангрена стоп, шкіри ніг та пальців.

Сучасна медицина у Франківську дозволяє побороти страшну недугу за умови термінового звернення до лікаря. Хворих утримують у спеціальних інфекційних відділах; застосовують антибактеріальну терапію. Виписка відбувається лише після того як лікар впевнився в одужанні. Для цього пацієнт повинен три рази здавати кров на посів. Лікування триває не менше місяця, а контроль в інфекціоніста – три. Основною вимогою для людей, які можуть знаходитись в осередках чуми – це вакцинація. 

Холера – гостра інфекція кишечника із різними типами діареї. Збудником є холерний кишковий вібріон. Потрапляє в організм через заражену їжу чи воду. Провокує різні хімічні реакції, в результаті яких і відбувається зневоднення організму. 

Симптомами є: біль в зоні лоба; підвищення температури тіла з ознобом; рясна діарея; блювота; здуття та бурчання в животі; відчуття рідини в кишечнику; сухість слизових та шкіри, блідість і синій колір губ; постійне відчуття спраги; м’язова слабкість; низький артеріальний тиск.

Лікують холеру антибактеріальною терапією, вживанням пробіотиків, водно-сольових розчинів і глюкози, в разі зневоднення. Все це за умови термінового звернення до лікаря. Людина, котра перехворіла холерою, повинна спостерігатись в лікаря протягом року.

Іспанка, або іспанський грип вважається найбільшою за смертністю в історії людства епідемією грипу. Іспанський грип є дуже схожим на свинячий, а іспанським він став тільки через те, що саме Іспанія першою оголосила про спалах хвороби. 

Симптомами є: висока температура; інтоксикація; кашель, часто, з кров’ю; задишка; геморагії під шкіру. На запущених стадіях вірус викликає внутрішньо легеневу кровотечу, від якої і помирають. Багато хто гинув майже відразу через серцеву недостатність.

Лікується іспанка як і грип: карантином, підтриманням особистої гігієни, униканням зборищ людей, частим питтям, противірусною терапією, відхаркувальними засобами; постільним режимом. Та головною вимогою є, звичайно, термінове звернення до лікаря, що попередить розвиток ускладнень. 

За всю історію, людство стикається з чималою кількістю епідемій. Так само і Станиславів. Як би це не звучало, та завдяки таким темним часам, ми навчились давати відсіч навіть найстрашнішим хворобам. Головною передумовою одужання було і є своєчасне звернення до лікаря. І це правило, за будь-яких обставин, повинні пам’ятати франківці.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.