У період Першої Світової війни Івано-Франківськ, а тоді ще Станіславів, входив до складу Галичини і Володимерії – коронного краю Австро-Угорської держави. Велика монархія Габсбургів у війну вступила на стороні країн Троїстого союзу. Станіславів розташовувався відносно недалеко від тодішньої Російської імперії. Військово-політична ситуація початку 20 століття перетворила столицю Прикарпаття на велике прифронтове місто, пише ifrankivchanyn.com.
Тричі окупований, тричі звільнений
Битви Першої Світової війни нанесли сильний відбиток Станіславову. Влада над містом переходила від одного війська іншому. Так, за словами історика Івана Бондарева, жителі Станіславова звикали до того, як часто змінювала в місцевості військова ситуація. На декотрих поштівках того періоду задокументовано, що під час окупації міста російськими військами вивіски на вулицях написані російською. А із поверненням влади монархії Габсбургів – польські та німецькі назви, передає «Курс».
Найбільших випробувань місто зазнало після «Брусиловського прориву». У 1916 році росіяни здійснили ефективний наступ, прорвавши оборону австро-угорського війська. Тоді імперія Романових окупувала Станіславів, однак перейти річку Бистрицю Солотвинську не змогла. Австрійські вояки обстрілювали позиції росіян у середмісті із місцевості, що зараз належить до мікрорайону Пасічна.
Під час тієї фази війни місто зазнало численних руйнувань. Чимало будинків були розбиті вщент, потерпіла і будівля ратуші. Місто перебувало в епіцентрі бойових дій. Наслідки фронтових зіткнень можна знайти і сьогодні. В околицях міста, на Вовчинецьких горах можна натрапити на окопи.
Погроми, повішання і насильство
Щоразу як місто займала та чи інша армія, на вулицях вішали шпигунів – росіяни австрійських, а ті – навпаки. Наймасштабніші погроми трапилися всередині 1917 року. Вже тоді Російської імперії як такої не існувало, в країні панував хаос, а військо – насаджене більшовицькою пропагандою. Армія вирішила влаштувати незначний наступ і потіснити лінію фронту. Однак далі слідувала масована контратака. Дезорієнтоване російське військо залишало при відступах оголені ділянки фронту.
У Станіславові розпочалися масові погроми. У першу чергу під агресію потрапили євреї – у зв’язку із тим, що займали велику частку місцевого населення, а крім того, як наслідок антисемітизму. Саме вони володіли більшістю магазинів і ресторанів. Генерал Врангель описував, як озвіріла армія спалювала будинки, гвалтувала дівчат, била мирне населення. Разом із невеликою часткою офіцерського складу та польськими уланами він намагався навести порядок, розповів історик Іван Бондарев «Громадському».
Німецько-австрійське військо наступало на місто. Російські вояки не мали змоги проводити евакуацію свого складу через відсутність вцілілих переправ над річками. Боєздатними частинами залишалися улани, вони намагалися стримувати стрімкий наступ австрійського війська. Однак 24 липня Станіславів врешті був звільнений від російської армії. За рік після цього ані Австро-Угорська, ані Російська імперії не існуватимуть. А за Станіславів битимуться українські й польські вояки.
