Івано-Франківський обласний музей імені Степана Бандери – перший в Україні, присвячений темі визвольного руху. Життя провідників ОУН-УПА, боротьба повстанців проти тоталітарних окупаційних режимів, історія січових стрільців, українських революцій – далеко не увесь спектр історичного багажу, який вивчає і популяризує музей. Як його створювали, якими унікальними експонатами володіє та чому тематика музею завжди залишатиметься актуальною для нашого народу – читайте далі на ifrankivchanyn.com.
Заснування і структура музею
Заклад розташований на вулиці Тарнавського у Івано-Франківську. Його заснували як музей визволителів Прикарпатського краю імені Степана Бандери. Відкриття установи відбулося у жовтні 1997 року. До заснування долучилася обласна державна адміністрація спільно із громадським фондом «Меморіал». Музей присвятили визвольному руху мешканців Прикарпаття.
До складу установи входять також меморіальний комплекс, присвячений жертвам сталінських репресій, «Дем’янів Лаз» – він розташований у франківському мікрорайоні Пасічна, історико-меморіальний музей Степана Бандери в його рідному селі Старому Угриневі, що на Калущині. Крім цього, в підпорядкуванні установи – музей визвольної боротьби карпатського краю у місті Косові, а також «Конспіративна кімната Романа Шухевича» у Княгиничах, пише «Фіртка».
У центральній установі облаштовані чотири зали, що присвячені різним періодам визвольного руху. Перший – це загальна українська історія від прадавніх часів до кінця 19 століття. Другий – приурочений тематиці українських січових стрільців, а також революції 1917-1921 років. Третій – становлення визвольного руху, заснування УПА, пропаганда, збройна боротьба повстанців. А четверта зала – виконує роль виставкової.
Унікальні експонати музею
Зі слів директора музею Ярослава Коретчука, велика частина експонатів – це фото учасників ОУН і воїнів УПА, а також документи пропаганди – здебільшого листівки. Важливою частиною надбання музею є оригінальна зброя повстанців та форма. Крім того, різноманітні інструменти українського червоного хреста, якими користувалися для медичної допомоги воїнам УПА.
Загалом, як розповів директор музею, усі експоновані речі доповнюють один одного. Вони створюють цілісну картину діяльності ОУН-УПА у 1940-1950 роках. Велику частину експонатів зберігають у фондосховищах. Щоби показати усе надбання потрібно приміщення значно більших розмірів. Однак Ярослав Коретчук каже, що це зовсім невелика кількість оригінальних речей. Більшість – все ж таки були знищені в умовах боротьби та діяльності радянських спецслужб.
Розвіяти міфи про повстанців
Зі слів Ярослава Коретчука, велика частина українців перебувала у радянському чи російському наративах про український визвольний рух – не знаючи достеменної правди про Степана Бандеру, Романа Шухевича та інших провідників, передає «Репортер». Однак зараз дедалі більше людей розуміють усю важливість цих постатей, ціль їхньої боротьби. Саме над цим і працював музей упродовж десятиліть.