Голокост став однією з найбільших катастроф в історії, яка не оминула і тодішній Станіславів. Упродовж 1941-1943 рр. у Станіславові вбили близько 100 тисяч євреїв, пише ifrankivchanyn.com.
Вони мешкали тут від заснування міста – з 1662 р. Євреї були поселені у Станіславові Потоцькими завдяки своєму торгівельному хисту та ремісничій вправності і мали сприяти фінансовому розквіту міста. Євреї також отримали тут багато привілеїв, зокрема право будувати, довільно заробляти, торгувати, бути рівними у правах із місцевими тощо. Це спряло постійному зростанню єврейської громади у Станіславові, пише gk-press.if.ua.
Вже у 1732 р. євреїв тут мешкало 1470 осіб, на початку ХХ століття – понад 15 тисяч. А вже у 1931 р. їх у Станіславові налічувалось близько 60 тисяч, що становило 41% усього населення міста поряд з поляками, українцями та представниками інших національностей. До слова, у Станіславові у 1930-х роках було майже 50 синагог та будинків молитви, свої школи, бібліотеки та театри. Перед Другою світовою, 1939 р., тут мешкало 26500 євреїв, однак більшість не пережили цю війну.
За даними дослідників, на Галичині загинуло близько 1 мільйона євреїв у протягом 1941-1944 рр.
Гестапо
Коли Галичина опинилася під владою нацистів, у євреїв, що мешкали у Станіславові, вже не було можливості для евакуації. Більшість із них просто розстріляли. У місті тоді було навіть гестапо, яке обладнали у приміщенні колишнього окружного суду на вул. Білінського. Ним керував Крюґер, якого через понад 20 років засудили до довічного за ці злочини.
Взимку 1942 р. митрополит Андрей Шептицький навіть надіслав Гіммлеру листа, в якому засуджував це знищення.
У Станиславові були два єврейські цвинтарі: на «окопиську», а найдавніший – неподалік Тисменицької дороги, проте його зруйнували у 1960-х рр. А на новому єврейському цвинтарі, який створили 1926 р., і знищували євреїв Станиславова.
Наймасовіший розстріл євреїв
Жовтень 1941 року став часом наймасовішого розстрілу євреїв. Тоді на єврейському цвинтарі знищили 6-12 тисяч осіб. Ті євреї, які вижили у цьому страшному горнилі, отримали можливість до середини грудня 1941 р. заселити житло, яке було звільнене арійцями під гетто. А вже перед 1942 роком там створили гетто – єврейський квартал, який був відмежований від міста.
У січні 1942 року після Ванзейської конференції ухвалили «остаточного розв’язати єврейське питання», тож євреїв із заходу Європи висилали на схід, у концентраційні табори в Польщу. Упродовж цього та наступного років і знищили більшість євреїв з Європи. Битва під Сталінградом у 1943 році тільки пришвидшила розправу нацистів над євреями. Вони гинули у газових камерах і крематоріях.
У лютому 1943 р. гетто в Станиславові ліквідували. Тоді розстріляли усіх службовців єврейської поліції. Нацисти зачищали сліди злочинів, адже радянські війська активно просувалися на Захід. Тіла вбитих просто спалювали у спеціальних печах, а прах розвіювали.
Загалом Голокост знищив корінну єврейську громаду, яка мешкала у Станіславові та на околицях. Тодішні свідки бачили все і мовчали під страхом смерті. Хоча багато тодішнім мешканців рятували євреїв, ризикуючи своїм життям.
