Івано-Франківськ може похвалитися не тільки чарівною архітектурою австрійських кам’яниць, затишними вулицями середмістя, але й історичними культовими спорудами. Це римо-католицькі костели, православні й греко-католицькі церкви, а також і стародавня реформістська синагога. Вона розташована в самому центрі старого міста. Споруду називають Темпелем, що означає «святиня». Про історію й сьогодення будівлі, її культове значення– читайте далі на ifrankivchanyn.com.
Як створювали синагогу?
Олександр Віттель і Еліас Фішер – із цими іменами пов’язують ініціативу побудови храму. Вони входили до юдейської спільноти прогресистів – тих, хто намагався брати активну участь у суспільному житті, за реформи і доступ до прав на освіту тощо. Водночас їм протистояли ортодоксальні юдеї, котрі наполегливо дотримувалися релігійних канонів і заборонили прогресистам відвідувати синагоги. Ті ж вирішили побудувати власну святиню у Станіславові, передає igotoworld.
Наріжний камінь споруди заклали влітку 1895 року. Будівництво розпочали на Рибній площі, проєктом керував став архітектор Вільгельм Штрясни – він, до слова, є автором культових єврейських споруд у Празі та Відні. Урочисте відкриття відбулося 4 вересня 1899 року. Його провели за участі юдейської спільноти і міської влади.
Тяжке 20 століття
У 1920-х роках Темпель вирішили відреставрувати. Інтер’єр споруди обрисували новими фресками. Період Другої Світової війни виявився для синагоги був найтяжчим. Споруда зазнала сильних руйнувань і пожеж. Під руїнами Темпелю нацисти розстріляли 27 «оунівців». Сталося це 17 листопада 1943 року. Саме тому зараз вулиця, де розташована синагога носить ймення Страчених Націоналістів.
За час радянської влади приміщення передали в управління медичного університету. Тоді перший поверх Темпелю використовували як спортзал, а на другому – розмістили залу для лекцій та студентський клуб. Уже з настанням Незалежності споруду передали громаді ортодоксальних юдеїв. Однак досі частина приміщень використовується для будівельного меблевого магазинів.
Сьогодення і майбутнє
Рабин Мойше Лейб Коленик розповів «Репортеру», що зараз у синагогу приходять здебільшого старенькі люди. За його словами, євреїв у Івано-Франківську майже не залишилося – приблизно 150-160 людей. Ті євреї, що пережили війну, у період СРСР емігрували у декілька хвиль. Декілька років тому при синагозі діяла школа – діти вивчали юдаїзм. Однак у Івано-Франківську щороку меншає єврейських родин, а діток залишилося десь п’ятеро. Служби у святині проводять, не зважаючи на малу кількість людей.
Будівля залишається пам’яткою архітектури. У синагозі планують здійснити ремонти – провести водовідведення і відновити зовнішнє освітлення. Івано-Франківська міська рада підписала грант, пише «Суспільне». Зі слів директора департаменту інвестиційної політики, за 154 тисячі євро від проєкту транскордонного співробітництва Темпель ремонтуватимуть, а місцями єврейських пам’яток організують туристичний маршрут.
