Перша Світова війна кривавим мечем пройшла крізь Станіславів, як і через багато українських міст, пише ifrankivchanyn.com.
Зі слів доктора історичних наук Сергія Адамовича, тодішній Івано-Франківськ неодноразово захоплювали. Тричі росіяни проривалися до міста і стільки ж були з нього вибиті австрійцями. Таким чином на Галичині точилися постійні бойові дії, пише zbruc.eu.
На початку війни у серпні 1914 року місто було частиною Галичини та Володимерії, яка входила до Австро-Угорської імперії. Станіславів став прифронтовим містом. Російський окупантський чобіт ступав у місто тричі, розказав Громадському радіо історик Іван Бондарев.
Жителі Станіславова вже не дивувалися, коли черговий раз під час війни у них змінилася влада. Змінювалася навіть мова на вивісках. Найважче мешканцям було після т. зв. «Брусиловського прориву» у 1916 році, коли росіяни прорвалися крізь австрійський фронт. Вони знову загарбали місто, але наступати далі не могли. Натомість австрійці стояли неподалік міста і обстрілювати його центральну частину. Прифронтова зона принесла Станіславову значні руйнації, навіть Ратуша не залишилася цілою.
Це зараз туристи не помічають тих шрамів, які тоді лишила на архітектурі міста Перша світова війна, адже багато понищених будинків відреставрували. Натомість воєнні сліди можна помітити на околицях Івано-Франківська, якщо вийти на Вовчинецькі пагорби, чи завітати у с. Загвіздя, де досі видно окопи з тих часів.
У період Першої Світової у Станіславові було багато шпигунів, життя яких закінчувалося трагічно в залежності від того, на кого вони працювали і яка армія заходила у місто – австрійці чи росіяни.
Погроми та значні руйнації міста
Найбільших руйнацій місто зазнало влітку 1917 р, коли росіяни йшли в наступ: їм вдалося трохи посунути фронтову лінію, але отримали у відповідь контратаку. Першими жертвами погромів стали євреї, яких було багато на той час у Станіславові. Розлючені солдати тоді вбивали, ґвалтували і палили, адже їм доводилося відступати. Порядок допомогли навести польські улани, які воювали на боці росіян. Тоді, власне, і розпочався наступ німецько-австрійської армії на місто, а росіяни почали відступати. Ті ж польські улани і прийняли на себе бій з німцями у Станіславові.
Гарнізонний шпиталь
Гарнізонний шпиталь у той час розташовувався у палаці Потоцького — останнього власника Станиславова. Саме колишній магнатський палац і обрали австрійці для військового шпиталю, пише «Репортер». Тут у той час організували навіть курси підготовки санітарів.
До слова, в Івано-Франківській області, у с. Богрівка ще збереглася австро-угорська оборонна лінія, яку мають намір реставрувати. У 1916 мешканців цього села виселили у с. Рівня, адже згодом на цій території точилися фронтові бої Першої світової, інформує «Суспільне».
Австро-угорці тримали тут оборону протягом двох років. Тепер ці тоді збудовані фортифікаційні споруди збережуть. Також у Богрівці збереглася і дзвіниця з того часу і цвинтар, на якому перепоховали військових австро-угорської армії у 1927 році.
