Монумент – це споруда, меморіал людини чи події. Зазвичай в історії мистецтва це слово використовується у широкому визначенні, де будь-який рукотворний об’єкт певного розміру називають пам’ятником.
Створюють їх видатним людям, які зробили внесок у історію певної країни, а часом і світу. Важливо розуміти, що саме таким способом вшановують пам’ять людям. У Івано-Франківську чимало монументів, які були поставлені здебільшого у часи незалежності держави, пише ifrankivchanyn.com.
Пам’ятник пластунам, що не зламали своїх присяг
Пам’ятник пластунам, що не зламали своїх присяг – це єдина скульптура в Україні, яка знаходиться в Івано-Франківську. Відкрили монумент 12 квітня 2012 року на честь століття від дня складання першої пластової присяги. Скульптур цього витвору мистецтва є Володимир Довбенюк. Цей пам’ятник обійшовся у 117 тисяч гривень. Частину коштів збирали пластуни, іншу частину виділили з міського бюджету. Зроблений монумент з бронзи та граніту. Висота композиції становить 3,5 метри. На постаменті можна побачити напис «Пластунам, що не зламали своїх присяг.»
Зображає юного пластуна, який тримає в руці орла та переходить колодою між двома скелями.
Пам’ятник Адамові Міцкевичу
Ще наприкінці 19 століття громадськість Станиславова відзначали сторіччя від дня народження польського поета Адама Міцкевича. З цієї нагоди вирішили встановити монумент йому. Історія цього пам’ ятника дуже цікава, адже йому довелося прожити багато різних подій. Монумент встановили 20 листопада 1898 року. Його скульптором був Тадеуш Блотницький – мешканець Кракова. Під час Першої світової війни монумент був пошкоджений. 1930 року його було відлито з бронзи. 1989 року здійснювалися роботи реконструкції. На монументі зображено бронзову фігуру поета. Скульптор зобразив Адама Міцкевича з книгою в руках у хвилину натхнення. Багато дискусій точилося навколо питання про місце розташування монумента. Стосовно цього пам’ятника існує декілька легенд. Коли до тогочасного Станіславова прийшли совіти, то вони побоялися зруйнувати монумент Адама Міцкевича, адже він був другом російського поета Пушкіна. Але німецькі окупанти таки вирішили знести його. Та напередодні вночі він зник. Монумент таємно зняли, запакували та закопали за містом. Німці так і не змогли знайти. А після війни пам’ятник знову зайняв своє місце у сквері, вже на новому постаменті. Насправді, як писав краєзнавець Іван Бондарев, німці розпиляли монумент на дві частини та хотіли відправити на переплавку його. Проте польський патріот пан Беднарський, який був завідувачем пункту прийому металобрухту закопав обидві частини й тим зберіг один з найдавніших монументів Івано-Франківська.
Пам’ятник на честь проголошення столиці ЗУНР у Станіславові
У 2004 році, в день 85-ї річниці створення ЗУНР встановили монумент на честь столиці Західно-Української Народної Республіки перед Будинком правосуддя. Саме там колись, у часи СРСР у цій будівлі був обком партії . Перед ним були висаджені ялинки, між якими стояли монументи Леніну та Сталіну. Останні були демонтовані з початком демократизації суспільного життя як знаки уславлення ворогів українського народу. Автором пам’ятника на честь проголошення столиці ЗУНР у Станіславові є Володимир Довбенюк. На монументі скульптор зобразив видатних діячів Західно-Української Народної Республіки Євгена Патрушевича, Дмитра Вітовського, Льва Бачинського та Костянтина Левицького, а над ними встановив стилізовану фігуру січового стрільця. Пам’ятник встановили за кошти уродженця села Єзупіль Володимира Войцюка. Раніше він профінансував такі монументи Тарасу Шевченку, Івану Франку в рідному селі, а також бюст українському пасічнику Петру Прокоповичу в Івано-Франківську.
Пам’ятник Тарасові Шевченку
22 травня 2011 року в Івано-Франківську в парку культури та відпочинку встановили монумент всіма відомому поетові, художнику, пророку Тарасові Григоровичу Шевченку. Скульптором такого прекрасного творіння є Лео Мол, справжнє ім’я якого Леонід Григорович Молодожанин. Він подарував цей монумент місту, оскільки дізнався про те, що місто є єдиним обласним центром і немає монумент видатного Кобзаря. Робота скульптора є надзвичайно цікавою, тому що скульптура має висоту 3 метри і виготовлена з бронзи. Тарас Григорович зображений молодим, цілеспрямованим і з вірою у майбутнє. Сам Лео Мол є автором монументів Шевченка у Вашингтоні, Буенос-Айресі, Петербурзі. Встановлення цього пам’ятника викликав низку протестів, адже мешканці вважали, що він повинен знаходитися в центрі міста. Також лунала теза про те, що парк – це розважальне місце, а такі монументи повинні стояти тільки у центрі міста. Місцевій владі довелося прийняти «вольове рішення» стосовно місця розташування, оскільки кількість громадських слухань і робочих груп таки не дійшли до спільного висновку. «Вольовим рішенням» було встановлення монумента в парку, як проміжний варіант, а до 200-річчя від дня народження поета відкрити велику паркову скульптуру. Розмови про монумент Шевченка точилися 20 років.
Пам’ятник Іванові Франку
Іван Франко – визначний український письменник, поет, вчений та мислитель. Монумент йому було встановлено в 1955 році у середмісті біля Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру, що носить ім’я славнозвісного Каменяра. Самец цей пам’ятник відображає високу постать письменника, що крокує, встановленому на гранітному постаменті. Скульпторами цього чудового монументу є Любомир Яремчук і Микола Посікіра. Автори намагалися виділити обличчя, груди, руки, які разом символізують філософа, що в русі заглибився у свої думки. Історія створення монументу полягає в тому, що у місті, яке назване в честь Івана Франка, постало питання про вшанування пам’яті Каменяра у більш монументальній пам’ятці. Це було вирішено за незалежності України. Слід згадати проте, що ще на початку 1960-х років на цьому місці було встановлено тодішньою радянською владою монумент Леніну, а 1990 року його демонтували. Відтак 26 серпня 1995 року було встановлено пам’ятник Іванові Франку. У 2001 році проводили реставрацію.
