В 1709 році в Станиславові працювало близько п’ятдесяти ремісників, з них двоє були аптекарями. Перша Станиславська аптека була відкрита в 1721 на базі місцевої єзуїтської школи. Аптечна справа в місті продовжується вже понад триста років. Про перші аптеки в місті поговоримо у статті на ifrankivchanyn.com.
Структура та асортимент аптек Станиславова
У 1773 році намісник Галичини розробив “Санітарний патент”. Він регулював правила, за якими повинні були діяти тодішні лікарі та аптекарі. Лікарі не мали права виготовляти ліки, а аптекарі – лікувати хворих. За порушення норм стягувались штрафи. Концесію – дозвіл на утримання аптеки отримали ті, хто мав відповідні знання та наукові ступені. Серед відомих аптекарів Станиславова Байл був доктором медицини, Арматис, Меус, Гундерман та Вайс – магістрами фармації.
Аптека кількасот років томі в Станиславові не була класичним медично-санітарним закладом. Скоріше, це був культурний центр. Тут відвідувачі могли посидіти та почитати пресу. Наприклад, в аптеці А. Аміровича, що на куті Бельведерської та Галицької, продавали квитки на танцювальні заходи та вистави в театрі. На жаль, до сьогодні аптека не збереглась.
У 18-19 століттях в аптеці 80% всієї продукції становили натуральні рослинні лікарські засоби. 20% були на основі хімічних речовин та продуктів тваринництва. В аптеках Станиславова продавали порошки, свічки, мазі, настої та відвари. Через високу конкуренцію, міські аптекарі виготовляли і косметику, лікувальні вина, мінеральні води.
Також активно возили аптечні препарати з-за кордону та розробляли власні ліки. Наприклад, такі як крем на основі ланоліну доктора Байла та бальзам від ревматизму К. Арматиса. Куди ж без ошуканства, яким не гребували й в Станиславові. В газетах можна було знайти купу оголошень про чудодійні ліки проти облисіння чи для схуднення. Ефекту вони, звісно, не давали.
Аптека А. Байла
У 1987 році на вул. Шеремети, 2 проводились будівельні роботи. Майстри демонтували стіну старого будинку, котрий стояв навпроти франківського собору УАПЦ. Коли розкопали землю до глибини 1 метр, майстрам відкрилась цікава знахідка. Це були різні ступки, баночки та флакони. Деякі навіть збереглись ще закоркованими. В них зберігався липовий дьоготь, яким в давнину обробляли рани. В сучасних аптеках він теж продається.
Ніхто не сумнівався, що розкопали майстри місце старовинної аптеки. Після дослідження археологічних розкопок, а саме керамічного посуду, вчені датували аптеку кінцем 18 століття. Крім того, було знайдено багато кісток тварин. Як виявилось, в давнину з них робили активоване вугілля.
За версією дослідників, на цьому місці було приміщення аптеки німецького фармацевта Альфреда Байла. Він з 1875 року був власником аптеки на вул. Ринок, 4. Фармацевт весь час стверджував, що його аптека №3 “Під якорем” є найдавнішою в Станиславові та продовжує свою роботу з 1777 року. Швидше за все, на розкопках було знайдено одне з перших приміщень цієї аптеки. Аптека Байла проіснувала до 1939 року, хоч і мала інших власників в останні роки свого існування.
Заклад був популярним між сільських купців та не надто заможних міщан. Власник не гребував рекламою власних розробок, наприклад, сапірину – засобу від пітливості ніг, або трікогенової мазі доктора Байла від лупи. Щоб люди не купляли підробки, аптекар на кожній пляшечці ставив свій підпис.
Пан Байл так себе розрекламував, що наступні власники аптеки продовжували використовувати його ім’я. “Аптекою і парфємерією доктора Байла” згодом володіли Фішер у 1908 році, Шіллер у 1912, Ханель у 1929, а у 1942 – Ченстух. В радянські часи відома аптека стала звичайною аптекою №3. У 2001 її було знесено, щоб збудувати “Галерею Н”.
Щодо ліків, то в минулому їх часто підробляли. В 1900 році в Станиславові вийшов міський указ зі забороненими шахрайськими ліками. Серед таких фігурували: карпатський трав’яний еліксир, порошок від астми, пігулки від зайвої ваги та атропінові таблетки.
Інші аптеки Станиславова
“Під срібним орлом”. Перший історик в Станиславові Грибович писав, що в 1847 в місті працювало дві аптеки. В 1848 в списках місцевої національної гвардії фігурували імена аптекарів Саханека та Томанека. Друга міська аптека називалась “Під срібним орлом”. Вона була розташована там, де сучасна вул. Галицька. Раніше це була вулиця Карпінського. Вкінці 19 століття її власником був Ян Мацура. Втім, в 1929 власником вказаний Карл Мацура. Напевно, це був син.
Є фото, на якому видно ходу польських активістів спортивної організації “Сокіл”. На задньому плані видніється вивіска аптеки із символом над дверима – орлом. В 1944 будівлю було знищено. Зараз тут збудували багатоповерхівку.
“Під Божим провидінням”. На куті Галицької та Бельведерської приймав відвідувачів готель “Під чорним орлом”. Саме тут, на першому поверсі у 1877 році відкрилась третя міська аптека “Під Божим провидінням”. Керував нею фармацевт Альбін Амірович.
Асортимент Станиславівських аптек дуже дивує. Наприклад, відвідувачі могли купити там бензин. Речовину використовували для виведення плям з одягу. Окрім ліків, в аптеці Аміровича можна було придбати квитки на вистави й танці. Найпопулярнішим аптечним товаром були “Альпійські соснові цукерки”. Реклама обіцяла найдешевше та найефективніше лікування кашлю, завдяки цим цукеркам. 1 коробочка коштувала 20 гелерів – це близько 10 гривень.
Коли під час війни будівлю зруйнували, аптеку перемістили на вулицю Мазепи (колишня Казимирівська. 4). У 20-х нею опікувався вже Г. Рейтман. Він був євреєм та мешкав в польському будинку на Мазепи, 2. Коли йог забрало гетто, аптеку очолив магістр Шморгун. Згодом, по війні, тут були “Лабораторні реактиви”, пізніше, – “Черевички”.
“Під зіркою”. У 20 столітті міські аптеки все ще не відмовились від назв, що починали з “під”. Так, весною 30-го Г. Адам відкрив свою аптеку “Під зіркою”на Заболотівській, 1. Це вже була околиця Станиславова. Через пару років новим власником став магістр фармації В. Гундерман. Коли вулицю перейменували, аптека змінила адресу на Скарги, 3, хоч і надалі залишалась в тій самій будівлі.
В адресній книзі 1930 року власник Гундерман вже мав ініціал “Ф.” замість “В.”. Роботу династії фармацевтів припинила радянська влада зі своєю націоналізацією майна. Втім, аптека працювати не припинила. У сучасному Франківську – це аптека №9 на Василіянок, 3. Вона вважається однією з найстаріших.
“Під ангелом”. У 1960 році в місті ходили чутки про образ ангела, який проявився на склі аптеки №142 що на Січових Стрільців (колишня Чапаєва, 26). Міські бабусі стояли перед аптекою на колінах та молились до образу ангела. Та, як виявилось, даремно приїжджали люди зі сусідніх сіл подивитись на місцеве диво. Це була лише стара рекламна вивіска аптеки “Під ангелом”. Зараз ця аптечна оздоба є експонатом у Франківському краєзнавчому музеї.
Аптека почала свою роботу в 1910 р. та стала п’ятою міською аптекою. Керував нею К. Арматис, котрий був магістром фармації. Пізніше, аптекою керував пан Германський. В 1945 всю його родину було заарештовано. В будівлі почав жити генерал Москаленко. Втім, аптека не припинила своєї роботи та працює і досі.
Відомі аптекарі Станиславова
Живою історією міської фармацевтики була пані Любов Білобрам. Вона померла у віці 99 років у 2006 р. Пані Білобрам походила з української родини патріотів. Жінка була першою українкою в Станиславові, котра мала вищу фармацевтичну освіту. Активно допомагала українському підпіллю, за що і була відправлена в німецький концтабір в 1943 р. По війні, в перші роки переховувалась вже від радянської влади.
Франківськ гордиться ще одним своїм вихідцем. Це був Теодор Торосевич. Він народився у вірменській родині в Станиславові в 1789 році. В 1811 вступив до Віденського університету на медико-хірургічне відділення. Після закінчення, проходив аптечну практику у Львові.
Відкрив у Місті Лева на Личаківській аптеку “Під римським імператором Титусом” в 1819 р. Аптека працює досі. Вважається найкращою науково-аптечною лабораторією Галичини. В 19 столітті тут була лабораторія пана Торосевича. Аптекар став відомим завдяки своїм дослідженням хімічного складу мінеральних лікувальних вод. Торосевич активно сприяв розвитку бальнеологічних курортів на Галичині та став знаним в науковому світі. Досліджував води Подгужа, Любеня, Щавниці, Трускавця та Свошовиць. Шукав кам’яне вугілля та досліджував шлам у Косові.
Аптечна справа старого Станиславова має справді цікаву історію. Намагання німецької та радянської влади вплинути на хід її розвитку та привласнення майна, виявились неефективними. Саме тому, франківці досі можуть відвідувати деякі приміщення старих міських аптек та подумки переноситись в атмосферу рослинних ліків, цукерків від кашлю, бензину та квитків в театр.
