6 Лютого 2023

Відомий шістдесятник та живописець з Івано-Франківська – Опанас Заливаха

Related

Суддя, адвокат, громадсько-політичний діяч, доктор права – Михайло Литвинович

20 століття на Галичині ознаменувалось активним розвитком української правової...

Яку техніку розробляють в Івано-Франківську

Івано-Франківськ - це визначний центр з машинобудування, переробки металу,...

Як в Станиславові з’явилась бруківка

Друга половина 19 століття в Станиславові ознаменувалась активним розвитком...

Перші міські аптеки та їх асортимент

В 1709 році в Станиславові працювало близько п'ятдесяти ремісників,...

Волонтерські ініціативи у Франківську

24 лютого змінило всіх та згуртувало. Масштабного розвитку за...

Share

Івано-Франківщина – це місце, звідки родом багато талановитих людей. Кожен з них досягнув успіху в різних сферах: мистецтво, наука, театр, медицина тощо. Однією з важливих і знаменитих постатей Івано-Франківська є шістдесятник та живописець – Опанас Заливаха. Яким було його життя і шлях до успіху дізнаємось у цій статті на ifrankivchanyn.com.

Відомий шістдесятник Опанас Заливаха прожив 81 рік і за всі роки свого життя здобув велику прихильність серед людей.

Чому Заливаха? Ще за часів козаччини таке прізвисько давали тим людям, які могли добре вправлятися з ворогами (заливати сало за шкуру ворогам).

Дитинство 

Саме життя сім’ї Заливахи не було легким : батько був ковалем, сім’я постійно мігрувала, щоб врятуватися від голоду в 1930-х роках, батьки Опанаса вирішили переїхати з Харкова на Далекий Схід. Переїзд був дуже важким, бо сім’я складалася з чотирьох маленьких дітей і всі вони змушені були жити по бараках, гуртожитках. Через деякий час почали будувати власний дім.

Коли Опанас закінчив школу, то розумів, що батьки не зможуть оплатити йому навчання, тому почав підробляти пічником, щоб відкласти гроші на здобуття подальшої освіти.

Одного разу, батько Опанаса, гортаючи газету, побачив оголошення – запрошення на навчання в Іркутське художнє училище. Син загорівся цією ідеєю і в 1942 році вступив у це училище і навчався живопису. 

У цьому навчальному закладі вчилися студенти з різних куточків світу і через те, що 1940-ві роки були складними через Другу Світову війну, то навіть студенти між собою питали одне в одного про те, хто є хто, які в кого політичні погляди тощо. Але Опанас ніколи на це не відповідав, йому було байдуже на політичну активність і через це на 2 курсі навчання його виключили через “недостойну поведінку радянського студента”.

Підлітковий вік 

Хоч у 1955 році Опанаса повернули в інститут, він все одно працював на декількох роботах, щоб мати хоч якісь кошти: спочатку працював на будівництвах, пізніше ще ходив на роботу вантажником.

Так склалося, що на практику від інституту Опанаса відправили в місто Косів, що на Івано-Франківщині, там йому дуже сподобалось і він вирішив, що хоче стати таким українцем, як люди в цьому місті.

Хоч його навчання і робота повертали його постійно в росію, але він навіть там почав розкривати свою національність, вчити рідну мову, хоч тоді це було дуже небезпечно і ризиковано для його подальшого майбутнього.

У 1960 році він здобув освіту живописця і почав працювати у художньому фонді в Тюмені. Але не було йому там комфортно, бо завжди думками він був в себе на Батьківщині, в Україні.

Переїзд в Україну 

Зі всієї сім’ї, лише Опанасу вдалось повернутися в Україну. Вся його сім’я померла на Далекому Сході.

У 1961 році Заливаха став студентом Івано-Франківського обласного товариства художників. Життя в той час також не було легким: йому ніхто не давав житла, жив Опанас на даху костелу. 

Саме вступ до товариства художників допоміг Опанасу познайомитися з багатьма людьми і знайти друзів. У 1962 році Заливаха вже був знайомим з інтелігенцією Києва і мав зв’язок з Іваном Драчем, Михайлиною Коцюбинською, В¦ячеславом Чорноволом. Саме ці люди відкрили Заливачі очі якою є “московська імперія”. Саме з цим років і знайомств почався шлях відомого живописця ще у ролі шістдесятника.

Але влада не була в захваті від нового українського таланту. 

Часто Опанаса переслідував ворожий КГБ, не давав показати Україні талант митця.

Шістдесятництво і ув’язнення

Коли почалась перша хвиля утисків шістдесятників, то у квартиру, яку почав знімати Опанас, прийшли з обшуком і заарештували митця на 5 років, відправивши його до табору сувого режиму, як і інших його колег, які попали під цю хвилю.

Чому його заарештували? Під час обшуку у квартирі в Опанаса знайшли переписаний вірш Тараса Шевченка “Доля”, а в ці часи творчість Шевченка була антирадянською та націоналістичною і ніхто не мав права нею захоплюватися та поширювати. 

У суворих умовах йому заборонили малювати, що для нього було найважчим випробовуванням. Опанас працював вантажником, кочегаром.

Коли його звільнили, то Заливаха не відчував себе повністю вільним: Опанас був під жорстким наглядом , він не мав права виходили з дому з ранку до вечора понад 1,5 роки. Але він в той час не падав духом, а облаштовував свою маленьку  хатинку, продовжував творити шедеври.

Зустріч з Дариною і сімейне життя

Познайомив Опанаса з майбутньою дружиною В’ячеслав Чорновіл. Дарина була племінницею Степана Бандери. У 1971 році вони повінчалися у К осмацькій церкві (Івано-Франківщина) і святкували своє свято вдома, в колі друзів.

Але і цей період життя був не без випробовувань. Заливасі не хотіли давати роботу, тому змушений був працювати креслярем на побуткомбінаті. Але він все одно продовжував малювати і не опускав руки, бо знав, що рано чи пізно правда буде на його стороні. 

Опанас Заливаха був вправним господарем, він умів з безладу зробити такий комфорт, від якого усі його друзі та колеги були в захваті. Він був люблячим чоловіком. Незважаючи на усі утиски, обшуки в його домі і заборону малювати і творити, він все одно знаходив сили продовжувати робити те, без чого він не може жити. І завдяки його наполегливості у нього все вийшло, хоча шлях був дуже тернистим.

Досягнення

У 1980-х роках він оформив обкладинку “Українського вісника”

У 1989 році став лауреатом премії імені Василя Стуса.

У 1995 році Заливаха став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка.

У 1988-1989 роках люди влаштовували персональні виставки робіт живописця у різних містах України і за її межами (Торонто, Лондоні, Нью-Йорку).

Опанас Заливаха – це ще один приклад незламності та доказ того, що потрібно долати всі перешкоди, щоб досягнути справжнього щастя та успіху. Хоч живописець не є уродженцем Івано-Франківська, проте його справжнє життя в ролі патріота зародилось саме тут.

Опанас Заливаха – це людина, яку завжди пам’ятатимуть та цінуватимуть його творчість.

.,.,.,.