Історично-культурна спадщина Прикарпаття

16. April 2021 Diana Kravets

Культурна спадщина - надзвичайно важливе історичне минуле кожної країни та нації. Це пам’ять про часи, які були раніше. Про тодішні краї, ремесло, мистецтво чи професії. Це згадка, частина та історичне минуле регіону, або цілої країни, пише ifrankivchanyn.com.

Культурна спадщина привід гордості Прикарпаття. Цим цікавляться, це потрібно зберегти та захищати.

На Прикарпатті є багато об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.

Матеріальна культурна спадщина

Матеріальна культурна спадщина кожного регіону містить в собі перелік об’єктів та визначних місць. Це архітектурні будівлі: церкви, замки; пам’ятки, музеї, вміст музеїв та архівів. Це речі, які у буквальному розумінні, можна потримати у руках, або до них можна доторкнутися. Це об’єкти, які можна побачити. 

Тільки в Івано-Франківській області є 19 державних та понад 170 громадських музеїв, в яких знаходиться 500 тисяч експонатів на збереженні. 

До замків та палацових комплексів входиться замок у селі Пнів, франківський Палац Потоцьких, Земляні вали у Городенці та Отинії, Шевченковому та Крилосі, вежі та стіни Раковецького замку.

Нематеріальна спадщина Прикарпаття

Нематеріальна культурна спадщина знаходиться поряд із матеріальною, але на відміну від другої, її ви не можете побачити. До нематеріальної спадщини входять традиції, які передаються від матері до доньки, від батька до сина, від покоління до покоління, звичаї, проведення обрядів, фольклор, музика, танці, кулінарні рецепти, думки. Найціннішим серед нематеріальної спадщини є не все вище перераховане, а самі люди та досвід, який вони представляють. 

Нематеріальна спадщина на Прикарпатті цінується по-особливому, адже деякі обряди та фольклор існує й досі. Наприклад, до неї входить гуцульська коляда. 

Гуцульська коляда та ліжникарство

фото

Таке колядування збереглося на Верховинщині та практикується кожного року. 

Коляда традиційно розпочинається 8 січня. Чоловіки вдягають костюми та більшість з них беруть в руки топірець з дзвіночком. Головний колядник бере у руки хрест. Його називають “березою”. Він повинен знати всі коляди та традиції, якими вони супроводжуються.  Гуцульську коляду внесли до Національного ЮНЕСКО в Івано-Франківській області. Туди також потрапив звичай виконувати танець аркан з Ковалівкою на Коломийщині та гуцульське ліжникарство. 

Ліжникарство - давній спосіб виготовлення ліжників вручну. Ліжники це такі вовняні вироби з довгим двостороннім ворсом. На дотик - трохи колючі, але дуже теплі. Ліжники почали виготовляти ще дуже давно. Ними торгували, під ними спали та вкривалися. Кожен регіон Прикарпаття, де було розповсюджене ліжникарство, відрізнявся використаним кольором та узорами. 

Культурна спадщина Прикарпаття - велике надбання поколінь, яке потрібно берегти. Над відновленням давніх звичаїв та традицій працюють науковці, адже з часом все забувається. Будівлі руйнуються, а носії культури помирають. Важливо відновлювати культурну традицію, щоб зберегти це для предків та передати наступному поколінню.