28 Березня 2024

Приїхав – а вдома війна. Мешканець Херсона розповів про життя в окупації

Related

Як вибрати зимове взуття для дівчинки у Франківську: головні моменти

Дитяча ніжка росте настільки швидко, що подекуди за сезон...

Талановиті сучасні письменники Івано-Франківщини

Сучасна українська література наповнена талановитими письменниками, які у своїх...

Особливості та різновиди металорізального інструменту

Інструмент для обробки металу – це поширені конструкції, призначені...

Якими є кращі ігрові автомати Pin Up Casino?

Сучасні гравці є надзвичайно вимогливими. Це можна пояснити постійно...

Безпека та комфорт: Ключова роль шиномонтажу

Шиномонтаж – це не просто процедура заміни шин, це...

Share

Йому вдалося вирватися із окупованого російськими солдатами Херсона, «здолавши» при цьому сім ворожих блокпостів. Зараз Євген у безпеці, в Івано-Франківську, куди виїхав після 7 квітня, пише ifrankivchanyn.com.

Він пригадує: у ніч, коли почалася повномасштабна війна рф проти України, він саме повертався з навчання до рідного міста зі столиці. Херсон зустрів його вибухами. 

Про все, що пережив, а також мужність українців та влаштовані акції містянами проти окупантів він розказав «Суспільному».

На місто напали

Хлопець пригадує: зранку прокинувся і не міг зрозуміти, чому навколо  паніка, аж поки не відкрив телефон. Каже: у Херсоні всюди були черги.  Коли допомагав родині закупитися продуктами, раптом почув крики поліцейських, які повідомляли: на місто напали, усім потрібно ховатися в укриття.

Євген добре пам’ятає: поки містяни панікували, на околицях точилися бої з ворогом. При цьому усі силові структури міста «перекинули» до Миколаєва, військкомат працював не належним чином. Охочі йти воювати були, але зброї не вистачало. Наступного дня установу взагалі закрили.

В останній день лютого в місто зайшли російські окупанти. Євген переконаний: можна було відбиватися, але відповідних координаторів не було. Очільник ОДА зник, проте мер та його команда залишились. Вони й створили варту, аби ловити усіх підозрілих. Активістів не бракувало.

Найгірше було те, що у місті почали зникати люди: їх викрадали окупанти, які мали вже підготовані списки, і катували. Гинули і тероборонівці, які відважно протистояли рашистам. Ходити містом було небезпечно ще й через обстріли. 

Найбільша паніка

Коли окупанти почали вручати містянам листівки про бандерівців-нацистів, Євген зрозумів: росіяни не можуть здолати опір місцевих. Люди почали виходити на проукраїнські мітинги. Один із найбільших був 13 березня – люди долали страх і виходили, аби вже завтра не опинитися у ХНР. Напроти побачили колаборантів, серед яких – ексочільник міста  Сальдо.

Коли ж херсонці дізналися про звірства окупантів на Київщині, були шоковані. Багато містян вирішили покинути Херсон. Допомогу від своїх тоді не пропускали, почалися проблеми з ліками та продовольством. Найгірше, вважає хлопець, на той час було те, що люди почали менше боятися смерті…

Євген під час евакуації також розумів: може і не вижити, адже окупанти почали розстрілювати авто з мирними мешканцями. По дорозі хлопець бачив, як і російських загарбників, так і демотивованих «денеерівців». На блокпостах перевіряли документи, навіть інформацію на ноутбуках. При оглядах у чоловіків шукали татуювання.

Та всі страхи залишились позаду, хлопцеві вдалося добратися до Франківська, хоча багато з його друзів залишились в окупації. Проте які вони  були здивовані, коли дізналися, тут з’явилася вулиця Героїв Херсона, навіть просили Євгена зробити фото. Це дуже мотивує, наголошує хлопець, як і те, що Херсон тепер – місто-герой. Тож він переконаний: важливо, аби про місто тепер не забули.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.