Футбол — це гра, якою захоплюються мільйони. Не оминуло захоплення цим видом спорту і наше місто, пише сайт ifrankivchanyn.com. Похвалитись значними здобутками в Лізі чемпіонів чи хоча б у національній лізі ми, на жаль, не можемо, проте в історії Івано-Франківська були клуби, які достойно трималися і дозволяли вболівальникам насолодитися баталіями на полі. Пропонуємо згадати клуби, які відстоювали честь нашого міста на футбольних аренах міста та регіону у період до Другої світової війни.
«Ревера»
Офіційна назва Військово-Цивільний Клуб Спортивний «Ревера» Станиславів, (польською Wojskowo-Cywilny Klub Sportowy “Rewera” Stanisławów). Клуб засновано у 1908 році. Він став першою футбольною командою не тільки Станиславова, а й одним із перших футбольних клубів в Галичині. Назва походить від латинського вислову «re vera», що в перекладі означає “істинно”. Перший офіційний матч “Ревера” зіграла зі львівськими візаві — клубом “Чарні”. На жаль, і перший матч на виїзді, і матч-відповідь команда Станиславова програла. Проте за свідченнями тодішніх газет, поєдинок мав неабияку популярність серед містян. Футбольна команда виступала також у Чемпіонаті Галичини, де навіть спромоглася отримати першість у 1931 році. Найбільшого розквіту “Ревера” досягла у другій половині 30-х років, зумівши чотири рази стати переможцями окружної першості «Станиславівського Окружного Футбольного Союзу». Клуб брав участь у відборі до Польської вищої ліги, але безрезультатно. Подальшу участь у футбольних перипетіях клубу завадила Друга світова війна.

«Сокул»
Спортивний клуб «Сокул» (польською Klub Sportowy «Sokół» Stanisławów). Заснований у 1921 році. Дебютувала команда у змаганнях класу С, проте за підсумками турніру змогли пробитись до підвищення до групи В. Клуб провів шість сезонів, з яких два зумів очолити у Станіславівському окрузі. Пройти кваліфікацію до класу А команда не спромоглась жодного разу. Останній сезон “Сокул” відіграв у 1928 році та з невідомих причин припинив своє існування.

Стшелец «Раз Два Тши»
Футбольний клуб Стшелец «Раз Два Тши» створено у 1931 році. Клуб був створений для молоді, яка мешкала на території німецької колонії Майзлі. Команда провела шість сезонів у регіональній станиславівській лізі класу В, жодного разу не кваліфікувавшись до вищого класу. Припинити діяльність команди змусила війна.
«Буй-Тур»
Футбольна команда “Буй-Тур” – це перша команда, яка створена суто футбольною у рідному місті. Створений клуб був раніше, проте офіційною датою є 1922 рік, коли команда вперше подала заявку на участь у регіональних змаганнях. Назву команда взяла від імені князя Всеволода, якого у “Слові о полку Ігоревім” автор називає Буй-Туром. Цікавим є і той факт, що команда мала офіційного мецената — міського радника Омеляна Каратницького.
Невідомою навіть загадковою залишається причина, з якої міський Клуб Станиславова всі домашні матчі грав не на полях міста, а в Калуші або Львові. Особливих заслуг чи гучних перемог команда не здобувала і в 1926 році була розформована, а гравці розійшлись по інших клубах, більшість до команди “Сокіл”.
«Сокіл III»
Сокільське гніздо з дільниці Бельведер за прикладом інших теж створили свою футбольну команду з назвою “Сокіл III”. Гравці команди були саме з району Бельведер та ще кілька із сусіднього села Княгинин. Це, мабуть, зумовлено тим, що командою опікувався та фінансово забезпечував ремісник з Княгинина — Яків Юрків.
За всю історію існування дружина грала виключно в турнірах Українського Спортивного Союзу. Дебютний матч команда”Сокіл III” провела в 1933 році і посіла II місце. Вже наступного сезону футболісти з Бельведеру очолили турнірну таблицю УСС. Надалі таких успіхів команда не мала.
В історію Станиславівського футболу команда ввійшла як перша дружина, яка, протестуючи проти упередженого суддівства, достроково знялася зі змагань. Як і більшість Станиславівських команд польського періоду припинила своє існування через анексію Заходу України Радянським Союзом у 1939 році.

«Стшелец Гурка»
Команда створилася у 1922 році на базі об’єднання місцевої молоді “Товариство друзів учнівської молоді”. Товариство першочерговою місією вбачало духовну просвіту юнацтва. Проте Станіслав Волошин, один з наставників товариства, вирішив організувати футбольну команду з назвою “Гурка”. На виділені кошти від меценатів молоді люди збудували самотужки будинок, який згодом став офісом клубу. Команда з перших матчів зуміла стрімко здобути найвищі щаблі в рейтингу. Тому змогла пробитись до класу В.
У 1934 році команда змінила назву на «Стшелец Гурка». Зроблено це не з примхи колективу, а для фінансової підтримки з боку влади. Команда була досить гарно підготовленою, тому змогла кваліфікуватися до класу А, де всі сезони до війни були не нижче віцечемпіонів, а в 1938 році навіть змогли стати чемпіонами Станиславівської футбольної окружної ліги. На період війни клуб припинив своє функціонування, але після — був реорганізований в радянську команду “Локомотив”.
«Станиславовія»
Футбольна дружина «Станиславовія» створена у другій половині 20-х років на кошти італійського підприємця Доменіко Серафіні, який володів будівельною компанією у Станиславові. Команда не змогла кваліфікуватися до вищої ліги, тому протягом всього часу існування грала у місцевій лізі, при тому досить посередньо. Проіснувала до початку війни.

«Пролом»
Футбольний клуб був одним із небагатьох українських клубів Станиславова. Виник доволі курйозно. Львівська газета “Діло” надрукувала статтю, в якій з жалем і сарказмом написали, що в Станиславові немає жодної національної команди, а тому львівські футболісти з команди “Україна” змушені були грати з єврейською командою “Гакоахом” та польською “Станиславовією”. Реакцією на допис провідних українських діячів міста і стало створення клубу. Назву новоствореному клубу дав професор Станиславівської гімназії Дмитро Ліськевич, а головою дружини став директор Українського земельного банку Теодор Мартинець.
Незважаючи на гідну допомогу та високий старт, (дебютувала команда зразу в класі В), здобутками вболівальників не радувала. За всю історію існування вище 4 місця не займала. З відомих причин клуб припинив свою діяльність у 1939 році.
«Гакоах»
Клуб єврейської громади міста. В перекладі з івриту “гакоах” перекладається як “сила”. Один з перших клубів, заснованих у Станиславові. Створений у 1908 році, брав участь в регіональних лігах, значного успіху не здобував. Припинив існування у 1939 році.
«УСК»
“УСК” – це абревіатура від слів “український спортивний клуб”. Ще одна українська команда, яка створена в 1934 році учасниками команди “Пролом”, що пішли із зазначеного клубу. Успіхів не встигли здобути, оскільки проіснували всього три роки до 1937 року. Саме в цьому році польська влада заборонила Український спортивний союз.

Перервані мрії та втрачені можливості
Як бачимо, футбол Станиславова довоєнного періоду мав гарні перспективи для розвитку. У місті було кілька клубів, які тренувались на трьох повноцінних стадіонах, була створена Українським Спортивним Союзом національна ліга та три ліги Польські. Деякі команди навіть пробували себе у вищій Польській лізі. І як би не Друга світова, то ми б досягли непоганих успіхів. Та, на жаль, все перекреслили бойові дії.