Повоєнне повернення до мирного життя не зупинилось тільки на відновленні зруйнованих будинків та інфраструктури, пише сайт ifrankivchanyn.com. Окрім матеріального добробуту згорьований та вистражданий народ прагнув розваг та позитивних емоцій. Тому вже в 1946 році було відновлено футбольні змагання, створювались перші клуби, відновлювались футбольні майданчики та був реконструйований місцевий стадіон.
«Медик»
Перша футбольна команда, яка була створена у повоєнні роки. Датою створення є 1946 рік. Ініціатором створення став Станіславський медінститут. Опікувався новоствореним клубом, щоправда, неофіційно, головний лікар центральної лікарні — професор Іван Малиновський. Гравцями клубу були здебільшого медпрацівники міста.
Команда мала успіх у місцевих змаганнях, та навіть спробувала себе в республіканській першості, проте без здобутків. На жаль, вже через 2 роки клуб припинив своє існування. Здебільшого через репресії НКВД щодо тодішніх медиків. Зокрема відомо, що професора Малиновського заарештовано на довготривалий термін, а разом з ним і кількох гравців.
«Локомотив»
З приходом радянської влади на Станиславівщину всі товариства були анульовані, в тому числі і спортивні. Першим футбольним клубом, створеним за часів окупації СРСР заходу України, став клуб “Локомотив”. Перший свій товариський матч команда провела 21 квітня 1940 року із “Спартаком”. Основу команди становили працівники залізниці. За п’ятдесятилітню історію свого існування “залізничники” один раз були чемпіонами області (1981 рік) та кілька разів віцечемпіонами. Грали за Кубок УРСР та без значних досягнень. Клуб розформований у 1987 році.
«Спартак»
Найтитулованіша команда нашого міста. Заснована у 1940 році команда пройшла футбольний шлях, зазнаючи феєричних перемог та купаючись в гучних оваціях вболівальників. Клуб був учасником чемпіонатів УРСР та Першої й Другої ліг СРСР, а також першості Станіславської та Івано-Франківської області. За часи незалежності України був учасником Вищої ліги України. Припинив своє існування у 2007 році.
«Динамо»
Створено футбольний клуб у 1940 році за сприяння Станіславського УНКВС. Гравців набирали з-поміж працівників правоохоронних органів. За 11 років існування клуб зумів по одному разу стати чемпіоном та віцечемпіоном області. Проводив товариські матчі із командами сусідніх областей.
«Електрон»
Клуб створено в 1960-х роках заводом «Промприлад». Перша назва команди була “Прилад”, а в 1972 році змінено на “Електрон”. Свої найбільші здобутки команда здобула під егідою тренера Мирослава Думанського, який, до речі, працював на громадських засадах. Клуб зумів посісти перше місце в чемпіонаті області (1971 та 1973 роки) та вибороти Кубок області. Найбільший трофей, здобутий командою, — Кубок УРСР. Загалом “Електрон” став семиразовим чемпіоном Івано-Франківської області та багаторазовим учасником Чемпіонату УРСР. У буремних 90-х клуб змушений був припинити свою діяльність через неспроможність заводу фінансово підтримувати команду.
«Металіст»
Футбольна команда створена Івано-Франківським арматурним заводом на початку 1980-х років. Новостворений клуб за два роки спромігся пробитися до елітної обласної ліги, в якій перебував безперервно протягом 10 років. Найвищим здобутком футбольна дружина мала 3 місце в обласному чемпіонаті. Згодом на початку дев’яностих клуб зіткнувся з проблемами фінансування, тому команда продовжувала своє існування здебільшого на альтруїстичних засадах, що не могло не відбитись на якості гри. 1999 рік став останнім в житті клубу.
«Машинобудівник» («Автоливмаш»)
80-ті роки ознаменувались подією, яка була поштовхом до розвитку футболу на Прикарпатті. Для компанії вважалося ознакою приналежності до еліти, якщо фірма чи компанія мала власний клуб. Виробниче об’єднання “Карпатпресмаш” не стало винятком у погоні за престижністю. Тому у 1987 році створили аматорський футбольний клуб з назвою “Машинобудівник”. Вже в 1990 році команда могла похвалитись першим найвищим трофеєм — Кубком області. Наступного року стали віцечемпіонами в обласній першості. Компанія не жаліла фінансів для просування компанії, навіть спеціально побудували клубний стадіон, проводилась селекційна робота з молоддю.
В 1992 році назву команди змінили на “Автоливмаш”. Футбольний клуб з новою назвою зумів у сезоні 1995 року стати чемпіоном області. А далі справи пішли на спад і в 2004 році клуб припинив своє існування.
«Синтез» («Барва»)
Завод тонкого органічного синтезу “Барва” теж за прикладом колег вирішив долучитись до елітного футбольного клубу і в 1987 році створили футбольну аматорську команду, яка, стартувавши з третьої ліги, за два сезони пробилась до першої обласної ліги. Найвищим досягненням команди стали бронзові медалі чемпіонату Івано-Франківщини в сезоні 1995 року. Надалі команда значних успіхів не демонструвала і через 10 років у 1997 році клуб припинив подальшу боротьбу.
«Корона» («Корона–КГД»)
Спирто-горілчане об’єднання “Княгинин” у 1997 році створила футбольну команду “Корона”. Стартував клуб з другої ліги і в перший же сезон став чемпіоном. У наступному сезоні футболісти клубу зуміли наробити галасу у вищій обласній лізі та стали переможцями. На хвилі успіху наступного року спробували свої сили в Кубку України, та, на жаль, тут доля не була такою прихильною. Франківська команда вилетіла на стадії чвертьфіналу. Наступні роки команда не змогла продемонструвати гідних результатів, тому керівництво припинило фінансування, а у 2001 році клуб був закритий.
«Чорногора» («Ніка-Вовчинець»)
Відносно нова команда, оскільки створена у 2001 році з ініціативи міської влади. Співзасновниками став Прикарпатський національний університет та «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Дебютував клуб у другій обласній лізі, де провів 5 сезонів. Оскільки команда не змогла проявити себе і здобути хоч якихось перемог, керівництво втратило інтерес до команди і перестало фінансувати. Та команда продовжила брати участь у друголіговому чемпіонаті самостійно на добровільних засадах ще цілих 10 років до 2016 року.
«Факел» («Прикарпаття»)
Національний технічний університет нафти і газу у 2004 році створив власну футбольну команду з назвою “Факел”. Стартували, як і годиться, з другої ліги. В другому сезоні, ставши віцечемпіонами, отримали право грати в першій лізі.
На Універсіаді 2007 року, що проходила в Таїланді, шестеро гравців “Факела” у складі збірної України здобули найвищий трофей. В цьому ж році клуб перейменували на “Прикарпаття”. Всі наступні сезони були провальними, не допомогли ні зміни тренерів, ні посилення команди новими гравцями. У 2012 клуб не зміг кваліфікуватись і був розформований.
«Тепловик-Прикарпаття»
Наймолодший футбольний клуб Івано-Франківщини, створений у 2016 році. У цьому ж році почав змагання у другій лізі чемпіонату України. Здобутків поки що не мав, проте в сезоні 2018 року запам’ятався скандалами з договірними матчами.
Підсумки
Провівши такий ретроспективний огляд футбольних клубів, змушені констатувати: так, не мали і не маємо команд на кшталт Київського “Динамо” чи Донецького “Шахтаря”, проте були команди, за які не соромно. І якщо бути до кінця відвертим, то серйозно футболом в області ніхто не займався і не фінансував його, як фінансуються зазначені клуби. Протягом існування всіх футбольних команд бажання та ініціатива розвивати, грати та виховувати футбольні покоління трималася і продовжує триматися суто на голому ентузіазмі фанатично залюблених у цей вид спорту людей. Зрозуміло, що зараз не на часі, та оптимістично віримо, що після закінчення війни знайдуться меценати, які зможуть інвестувати в стадіони, в розвиток спорту та футболу зокрема і наша область не пастиме задніх у цій сфері.