“Краще гір можуть буть тільки гори, на яких ще ніхто не бував”, – співається у відомій пісні. Якщо з горами, на яких ще не ступала нога людини, доволі проблематично у нашій області, зате краєвиди і місцевості є дійсно чудові та мальовничі, від краси яких перехоплює дух. Безмежний простір між горами, запах свіжого повітря, вільний вітер в обличчя — це те, що манить і додає адреналіну в кров багатьом любителям активного відпочинку. Спробувавши один раз такого природного наркотику, людина стає залежною від мандрівок горами. Такі люди живуть подорожами, планують наступні та насолоджуються реалізованими планами від мандрівок, пише сайт ifrankivchanyn.com. Та наша стаття не для них. Спробуємо дати рекомендації початківцям, які вже готові вийти із зони комфорту і відчути первісну насолоду від волі, безмежжя та відчуття польоту, але ніяк не визначаться з чого почати. Тож гайда мандрувати.
Готуючись до мандрівки
Успішна подорож починається з ретельної підготовки. Тому, перш ніж вирушити у мандрівку, слід звернути увагу на наступні нюанси:
- взуття має бути зручним, нековзким і таким, що не промокає;
- дуже бажано мати термобілизну, щоб уникнути перегріву чи переохолодження;
- вітровка або легка куртка зуміє захистити від неочікуваного дощу чи вітру на вершинах;
- головний убір, найкраще кепка або бейсболка з широким козирком, який захистить від сонця, може бути хустка або бандана, проте тоді ніс доведеться змазувати кремом від засмаги:
- крем від засмаги;
- вода з розрахунком 2-3 літри на особу;
- змінні носки або шкарпетки на випадок промоклих ніг;
- аптечка з найнеобхіднішим: бинт, йод, бандаж тощо;
- засіб від кліщів та комарів;
- зручний наплічник, оскільки обидві руки мають бути вільними;
- врахувати прогноз погоди.
Саме вдалі приготування допоможуть уникнути небажаних наслідків та зроблять прогулянку цікавою пригодою.
Говерла — мекка для пішохідного туризму
Програма життєвого мініміму “посадити-збудувати-народити” для кожного українця доповнюється четвертим пунктом: “відвідати гору Говерла”. Тож першим маршрутом буде саме дорога до найвищої гори України. Є кілька способів потрапити на Говерлу, проте оскільки ми готуємо маршрут для початківців, то залишається єдиний легкий, зрозумілий та менш втомливий шлях: через Заросляк. Спочатку треба доїхати до Ворохти (на авто чи поїздом), далі таксі або рейсовим автобусом до зупинки “Заросляк”. Звідси треба добратись до бази “Заросляк”, але рейсові автобуси туди не їздять, пішки доволі далеко, приблизно 20 км, а сили потрібно зберегти власне на підйом. Тому краще замовити таксі до бази відпочинку, або пішки з ночівлею на вказаній базі, а зранку вже на гору.
Біля підніжжя гори є риночок, проте не спішіть купувати сувеніри, краще зробити це після спуску. Далі треба визначитись з маршрутом, їх є чотири: зелений, синій, жовтий і червоний. Знову ж таки, готуємо початківців, тому два останні відкидаємо одразу, оскільки червоний займе кілька днів, а жовтий — для вже досвідчених мандрівників. Слід зазначити, що всі маршрути гарно промарковані, й, щоб заблудитись чи зійти з маршруту, доведеться постаратись навіть абсолютним “чайникам” туристичної справи.
Зелена гілка — не така стрімка, зате довша, синя — її протилежність: місцями круті підйоми, але коротша. Наша рекомендація: підійматися синьою, спускатись зеленою. Обидва маршрути є під силу навіть дітям чи літнім людям. Час підйому без поспіху з привалами та фотографуванням займе до 4 годин. Спуск приблизно так само. Підійнявшись на найвищу гору України, кожен раз відчуваєш неймовірну ейфорію. Словами це не передати, просто треба відчути і пережити. Закладаємось, вже спускаючись або найдалі за два-три дні, ви будете планувати наступні мандрівки.
Гора Ігровець: спокійний підйом та дивовижні цекоти
Якщо ще вагаєтесь з походом на Говерлу є варіант, який допоможе вселити віру в свої туристично-мандрівні спроможності: подорож на гору Ігровець. Це Горганська вершина висотою 1804 м. Гора є унікальною серед Горганських посестер, оскільки тільки на ній вершина має плато, рівне, як футбольне поле. Найлегший маршрут починається із села Стара Гута, що на Богородчанщині. Дорога на гору має маркування і має два шляхи: синій і чорний. Як правило, одним підіймаються, іншим спускаються. Обидва маршрути доволі пологі і легкі для новачків дітей та літніх людей, проте дорога складає 34 км, тому бажано сходження починати зранку, щоб до вечора завершити одноденну подорож. Краєвиди тут прекрасні, особливо дивують камінні розсипи — цекоти. Найбільшою проблемою маршруту є відсутність води, тому обов’язково треба запастись нею перед сходженням.
Писаний Камінь — місце сили мольфарів
Доступним і легким є маршрут для новачків до скелі Писаний Камінь. Найзручніше добратися до місця сили з села Буківець Верховинського району. Маршрут маркований, є дві дороги, однією можна виїхати автомобілем майже на саму гору, але оскільки розглядаємо піші маршрути, то цей варіант відкинемо. Спочатку підійматись треба ґрунтовою дорогою, а потім стежкою через ліс. Пейзажі також зачаровують, особливо весною і літом, коли все цвіте, пахне і милує око поціновувачів природи. Сама скеля вигулькне назустріч несподівано з-за повороту серед густих смерек, тому для тих, хто вперше відвідуєдвідує, це місце буде приємною несподіванкою завершення швидкого підйому. Якщо не побоятись і піднятись на саму скелю, то відчуття також непередавані.
Гора Кострич
Серед Чорногірських гір є вершина Кострич, яка також приваблює туристів-початківців. Маршрут починається з села Кривопілля, що на Кривопільському перевалі. Якщо їхати з Ворохти, слід уважно слідкувати за знаками, оскільки дорога вузька і знак можна пропустити. Далі все просто: слідкуємо за маркуванням, насолоджуємося чудовими панорамами, не забуваємо знимкувати для пам’яті. Якщо оберете час для мандрівки липень-вересень, зможете поласувати чорницями, які, кажуть, дозволяють очистити організм на клітковому рівні та є дуже смачними. Час на спокійний підйом займе до 7 годин.
Білий Камінь та гора Синячка
Яремче має невеликий присілок Дорі, який є початковою точкою цього маршруту. Першим на шляху буде скеля Білий Камінь, це місце всього за 2, 5 км від початку маршруту, тому якраз гарне місце для привалу саме тут.
Після перепочинку та фото на згадку прямуємо ґрунтовою дорогою хребтом до вершини Синячка. По дорозі можна побачити унікальні панорами з нафтовидобувними вежами, які є робочими. Маршрут становить 20 км, дорога легка та під силу кожному. Обійти його можна за день.
Підйом на Хом’як
Ще одним варіантом для початківців є прогулянка вихідного дня на гору Хом’як. Стартувати треба з Татарова. Маршрут має маркування та два варіанти. Дорога проходить через ліс і серпантином підіймається до підніжжя вершини. Перед фінішем відкриється чудовий краєвид на саму гору, який додасть сил перед крутою 400-метровою фінішною прямою. Тут треба бути обережним, особливо під час спуску, бо камінна стежка для новачків здається складною. Спускаючись червоним маршрутом, по дорозі зустрінеться гарна полонина, на якій можна зробити ґрунтовний привал перед поверненням до точки відліку. Дорога туди і назад з привалами в середньому займає 8 годин.
Гори Ягідна та Ліснів
Популярний маршрут для початківців, який теж легко можна пройти за день. Маршрут з прекрасними Чорногірськими пейзажами, які любителі мають змогу бачити навіть взимку. Початок дороги починається в Микуличині. Спочатку стежка веде через ліс, тому трохи нуднувато, проте згодом мандрівники компенсують одноманітність гарними панорамами, особливо зранку до сходу сонця. Перехід з гори на гору відбувається хребтом, тому легко долається. Можна полюбуватись на Ягідній і повертатись, не заходячи на Ліснів.
Біла Кобила
Ще одним легким і мальовничим маршрутом стане відвідування гори Біла Кобила у Верховинському районі. Стартувати треба з самої Верховини, підйом ґрунтовою дорогою, а далі на вибір: продовжувати цією ж дорогою чи численними стежками, протоптаними туристами. Заблудитись тут важко, адже всі дороги ведуть тут хоча і не в Рим, зате назад до Верховини. Цей маршрут підійде для сімейного спокійного і неспішного відпочинку, для людей, які не прагнуть підкорити вершину, а отримати естетичну насолоду від прогулянки та сфотографуватись для сімейного архіву.
Вірус мандрівництва
Якщо ви спланували мандрівку і здійснили хоча б одну подорож, вітаємо, ви найімовірніше підхопили вірус мандрівництва. Симптоми його наступні: бажання піти в гори чи полюбуватись краєвидами майже постійне, переглядання зроблених у мандрівці фото та вихваляння ними в соцмережах, підшукування однодумців та нових маршрутів. Вірус не є небезпечним, але може передаватися навколишнім, якщо їх зуміти витягти із зони комфорту та заманити на наступну сплановану мандрівку.
