На днях відкрилась виставка під назвою «Забуті сни». Автор робіт – Олег Гроссу, колишній авіатор, військовий, охоронець, а тепер і художник. В його руках метал наче оживає та набуває неперевершених візерунків. Побачити роботи івано-франківського майстра можна в фортечній галереї «Бастіон» до дев’ятого лютого, інформує ifrankivchanyn.
Олег Гроссу давно визнає себе шанувальником Вікторіанської епохи та часів механізації. Коли на заміну простій людській праці прийшли перші машини, в житті людини опинились невеличкі механізми, що допомагали їй виконувати різні завдання. Художник вирішив поєднати різноманітні шестерні, паровози, мідні труби, механічні годинники, старовинні ключі та вишукане каміння, функціональні предмети, наприклад, термометри чи ще щось.
Його роботи вважаються картинами, але створені не фарбами чи олівцями, а з металу. Всі деталі автор використовує зі старовинних речей, які купує переважно на «п’яному базарі» або в знайомих. Олег каже, що образи та ідеї в нього з’являються самі по собі. А на реалізацію проекту затрачається не більше двох-трьох днів. Головне, щоб необхідні деталі були під руками.
Митець створює неймовірні речі, що нагадують більше предмети з фантастичних фільмів. Метал наче оживає в його руках. З дрібних металевих елементів, грубих предметів автор створює вишукані візерунки, глибинні картини, оригінальне оздоблення для годинників тощо. І все це зараз представлено в фортечній галереї «Бастіон» у центрі Івано-Франківська.
Стімпанк – це напрямок фантастики, що передбачає протест звичайним формам. Поєднавши технологію минулих часів, індустрію, естетику Вікторіанської епохи та декоративно-прикладне мистецтво, вдається створити чудернацькі предмети. В даному випадку поєднується грубість та витонченість, старовинність та елегантність, функціональність та грація.
З допомогою стімпанку авторам вдається представити глядачам альтернативну версію всесвіту. Але вона основана не на комп’ютеризації, а на парових механізмах. Термін з’явився ще у 1987 році та протиставлявся популярному і модному в той час стилю під назвою «кіберпанк».
